розводитися
РОЗВО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., РОЗВЕСТИ́СЯ, веду́ся, веде́шся, док.
1. Розривати свій шлюб з ким-небудь.
[Палажка:] Ти б мені хоч раз сказав, що ти все думаєш собі. [Тихон:] А що ж я думаю; думаю оце з тобою розвестись та посватать Груню (Вас., III, 1960, 168);
Він розвівсь із жінкою (Коцюб., II, 1955, 135).
2. Плодячись, розмножуватися.
— Влітку, як відстоїться [вода], то стає чиста, як сльоза… Правда, зігрівається дуже і пуголовки розводяться (Гончар, Таврія, 1952, 29);
// безос.
Лаврін дістав із тайника гвинтівку і по пояс у снігу блукав пущею, полюючи на зайців, яких безліч розвелося за останні роки (Донч., III, 1956, 123);
// розм. Виникати, з’являтися у великій кількості.
— Ми з Галею натираємо носи піском, тоді ластовиння швидко-швидко розводиться на носах (Коп., Хата хлопчика.., 1957, 10);
— Та вже ж, — сказав писар, — тепер розвелося на селі того злодійства стільки, що вже й не знаємо, що робить, що діяти (Н.-Лев., III, 1956, 351);
— Сонцеві дано ходити на небі, а щастю по землі. Але на землі, де все добре родить, багато й паскудства розвелось (Стельмах, І, 1962, 220).
3. розм. Писати або говорити про що-небудь багато, довго, із зайвими подробицями.
Не розводячись довго, я подам тільки в загальнім нарисі ті думки, які бажалось мені висказати про наш театр (Фр., XVI, 1955, 184);
Хлопець бринькав на гітарі й не припиняв розводитись про авіацію (Сміл., Зустрічі, 1936, 206);
Генерал-майор почав розводитися про те, що в останні роки, як він помітив, офіцери розмовляють із своїми підлеглими у фамільярному тоні (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 200);
Тут не доведеться довго розводитися. Справа досить вияснена вже в тому місці нашої статті, де говорилося про основний підхід «Гарту» до мистецтва (Еллан, II, 1958, 154);
О. Артемій розвівся про прусську політику, говорив гаряче, з запалом (Н.-Лев., IV, 1956, 73);
// Займатися чим-небудь тривалий час.
Табір містився в Померанії. Анрі-Жак подумав, що нічого довго розводитися з господарюванням, треба поспішати додому, злочинно перебути в неволі хоч одну ніч, коли перед тобою розчинено двері в світ (Ю. Янов., II, 1954, 48).
4. тільки недок. Пас. до розво́дити 3-6, 10-12.
Всі фарби розводилися водою з каруком (Фр., IV, 1950, 211).
Значення в інших словниках
- розводитися — розво́дитися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розводитися — Розлучатися, розходитися; розмножуватися, розплоджуватися, вирощуватися; просторікувати; (- пияцтво) поширюватися; (з чим) морочитися. Словник синонімів Караванського
- розводитися — див. говорити Словник синонімів Вусика
- розводитися — -джуся, -дишся, недок., розвестися, -ведуся, -ведешся, док. 1》 Плодячись, розмножуватися. || безос. || розм. Виникати, з'являтись у великій кількості. 2》 розм. Писати або говорити про що-небудь багато, довго, із зайвими подробицями. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розводитися — РОЗВО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., РОЗВЕСТИ́СЯ, веду́ся, веде́шся, док., розм. 1. з ким. Розривати свій шлюб із кимсь. [Палажка:] Ти б мені хоч раз сказав, що ти все думаєш собі. Словник української мови у 20 томах
- розводитися — РОЗЛУЧИ́ТИСЯ (розірвати шлюб з кимсь), РОЗІЙТИ́СЯ, РОЗВЕСТИ́СЯ, РОЗЖЕНИ́ТИСЯ розм., РОЗШЛЮ́БИТИСЯ розм. — Недок.: розлуча́тися, розхо́дитися, розво́дитися. Пройшла чутка про те, що Чумак розлучився з дружиною (Ю. Словник синонімів української мови