розгладжувати

ВИРІ́ВНЮВАТИ (робити що-небудь рівним, без заглибин, виступів і т. ін.), РОЗРІ́ВНЮВАТИ, ЗРІ́ВНЮВАТИ, РІВНЯ́ТИ, ВИГЛА́ДЖУВАТИ, ПРИГЛА́ДЖУВАТИ, РОЗГЛА́ДЖУВАТИ, ЗАГЛА́ДЖУВАТИ, ЗГЛА́ДЖУВАТИ рідше, ВИСТРУ́ГУВАТИ, НІВЕЛЮВА́ТИ, ПІДРІ́ВНЮВАТИ (злегка, мало); ОБРІ́ВНЮВАТИ (краї чого-небудь); ПРИЧІ́СУВАТИ (граблями сіно, солому тощо). — Док.: ви́рівняти, розрівня́ти, зрівня́ти, ви́гладити, пригла́дити, розгла́дити, загла́дити, ви́стругати, поструга́ти, нівелюва́ти, підрівня́ти, обрівня́ти, причеса́ти. Двоє бетонярів.. почали топтати ногами, вирівнюючи тісто (Г. Коцюба); Руда глина.. сипалася з возів на гострий вал, хлопці, молодиці, дівчата розрівнювали її (М. Чабанівський); Борони тихо волоклися за кіньми,.. спушували землю, зрівнювали її (М. Томчаній); Народ зрізує й зрівнює гори, прокладає по схилах дороги (з наукової літератури); Прийшов приказ з волості рівняти шляхи, лагодить мости та насипать на багнах греблі (І. Нечуй-Левицький); Вигладжує (Констанцій) навосковані таблиці (Леся Українка); Уляна стежить за його руками, що пригладжують пом'ятий листок (Д. Бедзик); Грабарі зрівняли її (дорогу), розгладили, хоч котись (Панас Мирний); Загладити боронами засіяне поле; Вони і клумби пороблять, і доріжки вистругають (Остап Вишня); Ці поклади нівелюють нерівність схилів (з посібника); Ігор, насупившись, незадоволено став підрівнювати ряд (ліжок) (І. Багмут); Граблями причесали його (віз із сіном) з усіх боків (М. Томчаній).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгладжувати — розгла́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розгладжувати — -ую, -уєш, недок., розгладити, -джу, -диш, док., перех. Розпрямляти що-небудь зібгане. || Вирівнювати що-небудь. || Розправляючи (зморшки), робити шкіру гладенькою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розгладжувати — РОЗГЛА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГЛА́ДИТИ, джу, диш, док., що. Розпрямляти що-небудь зібгане. Ілько сів на капелюх, потім підвівся і, ніяковіючи, почав його розгладжувати (М. Словник української мови у 20 томах
  4. розгладжувати — РОЗГЛА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГЛА́ДИТИ, джу, диш, док., перех. Розпрямляти що-небудь зібгане. Ілько сів на капелюх, потім підвівся і, ніяковіючи, почав його розгладжувати (Томч., Готель.. Словник української мови в 11 томах