1. Словник синонімів української мови

розгніваний

СЕРДИ́ТИЙ (який перебуває в стані гніву, сердиться), ГНІ́ВНИЙ, ЗЛИЙ, ЛИХИ́Й, ГРІ́ЗНИЙ підсил.; РОЗСЕ́РДЖЕНИЙ, РОЗГНІ́ВАНИЙ, НАГНІ́ВАНИЙ розм. (який став сердитим); РОЗДРАТО́ВАНИЙ, РОЗДРО́ЧЕНИЙ розм. (який перебуває в стані роздратування); ГНІВЛИ́ВИЙ, ЗЛОСТИ́ВИЙ (схильний до гніву). Семен, лихий та сердитий, швидко поспішався з майдану. Злість поняла його (М. Коцюбинський); — Розстріляю!!! — крикнув Боженко на Савку і, вдаючи гнівного начальника, люто гупнув ногою (О. Довженко); Опришки приїхали пізно ввечері, майже ніччю. Перемоклі, перемордовані, а вже злі — так і не доведи Боже (Г. Хоткевич); В Петра не було ні сестри, ні матері; мав він за порадників тільки старого, грізного панотця да жартівливе товариство (П. Куліш); — Я не з гнівливих... (В. Бабляк). — Пор. 1. лю́тий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгніваний — розгні́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розгніваний — див. сердитий Словник синонімів Вусика
  3. розгніваний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розгнівати. 2》 у знач. прикм.Який розгнівався, розсердився. || Який виражає гнів, сповнений гніву. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розгніваний — РОЗГНІ́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розгні́вати. – Тебе так і шпигає щось зайняти, розгнівати матір, напустити її розгнівану [тобою] на мене (Панас Мирний). 2. у знач. прикм. Який розгнівався, розсердився. Хвиля розгніваних людей попливла до терема (А. Словник української мови у 20 томах
  5. розгніваний — РОЗГНІ́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розгні́вати. 2. у знач. прикм. Який розгнівався, розсердився. Хвиля розгніваних людей попливла до терема (Хижняк... Словник української мови в 11 томах