1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розгніваний

розгні́ваний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розгнівати.

2》 у знач. прикм.Який розгнівався, розсердився.

|| Який виражає гнів, сповнений гніву.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розгніваний — розгні́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розгніваний — див. сердитий Словник синонімів Вусика
  3. розгніваний — РОЗГНІ́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розгні́вати. – Тебе так і шпигає щось зайняти, розгнівати матір, напустити її розгнівану [тобою] на мене (Панас Мирний). 2. у знач. прикм. Який розгнівався, розсердився. Хвиля розгніваних людей попливла до терема (А. Словник української мови у 20 томах
  4. розгніваний — СЕРДИ́ТИЙ (який перебуває в стані гніву, сердиться), ГНІ́ВНИЙ, ЗЛИЙ, ЛИХИ́Й, ГРІ́ЗНИЙ підсил.; РОЗСЕ́РДЖЕНИЙ, РОЗГНІ́ВАНИЙ, НАГНІ́ВАНИЙ розм. (який став сердитим); РОЗДРАТО́ВАНИЙ, РОЗДРО́ЧЕНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. розгніваний — РОЗГНІ́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розгні́вати. 2. у знач. прикм. Який розгнівався, розсердився. Хвиля розгніваних людей попливла до терема (Хижняк... Словник української мови в 11 томах