1. Словник синонімів української мови

розкрадач

ЗЛО́ДІЙ (той, хто займається розкраданням чиєї-небудь власності), КРАДІ́Й, ШАХРА́Й, РАКЛО́ вульг.; РОЗКРАДА́Ч чого, ТОРБОХВА́Т зневажл. (перев. щодо розкрадання громадської власності); ЗЛО́МЩИК (той, хто здійснює крадіж зі зломом). Кажуть, що злодій ніколи не краде там, де він живе (Ю. Смолич); Німий збагнув, що вдень на острів ніхто непомічений не пробереться, що крадіїв трави треба ждати вночі (П. Загребельний); Всі знають, що Лигун браконьєр, розкрадач народного добра, злодюга, але йому від того мало горя (М. Чабанівський). — Пор. грабі́жник.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкрадач — розкрада́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. розкрадач — див. злодій Словник синонімів Вусика
  3. розкрадач — -а, ч. Той, хто розкрадає що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розкрадач — РОЗКРАДА́Ч, а́, ч. Той, хто розкрадає, займається розкраданням. – Будеш відповідати перед судом. Я під захист розкрадачів державного майна взяти не можу (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. розкрадач — РОЗКРАДА́Ч, а́, ч. Той, хто розкрадає що-небудь. — Будеш відповідати перед судом. Я під захист розкрадачів державного майна взяти не можу,— наче каменюкою жбурнув [секретар райкому] (Мушк. Словник української мови в 11 томах