розкрутити

ВИКРУ́ЧУВАТИ (повертаючи по гвинтовій різьбі, знімати, виймати що-небудь укручене, загвинчене), ВІДКРУ́ЧУВАТИ, ВИГВИ́НЧУВАТИ, ВІДГВИ́НЧУВАТИ, РОЗКРУ́ЧУВАТИ, ВИВІ́РЧУВАТИ, ВІДВІ́РЧУВАТИ рідко, ВІДШРУБО́ВУВАТИ рідко, ВИШРУБО́ВУВАТИ рідко. — Док.: ви́крутити, відкрути́ти, ви́гвинтити, відгвинти́ти, розкрути́ти, ви́вертіти, відверті́ти, відшрубува́ти, ви́шрубувати. Не слід сильно затягувати холодну свічку (на теплому двигуні машини).., її потім буде важко викрутити (з газети); Відкручувати гвинти й порушувати пломби (в телевізорі) не можна (з журналу); Той, що в погонах, зареготавсь і почав вигвинчувати шомпола (А. Головко); — За півгодини я відгвинтив покришку (О. Донченко); Піновану пляшку (Івась) виймав, шрубок одшрубував (дума).

РОЗГОРТА́ТИ (РОЗГО́РТУВАТИ) (розправляти щось згорнуте, складене, скручене), РОЗВЕРТА́ТИ (РОЗВІ́РЧУВАТИ), РОЗПУСКА́ТИ, РОЗВИВА́ТИ розм.; РОЗМО́ТУВАТИ, РОЗКРУ́ЧУВАТИ, РОЗКО́ЧУВАТИ, РОЗКА́ЧУВАТИ (рулон, сувій тощо); РОЗКУ́ТУВАТИ (одяг, покриття тощо); РОЗПОВИВА́ТИ (дитину з пелюшок). — Док.: розгорну́ти, розверну́ти, розверті́ти, розпусти́ти, розви́ти (розви́нути), розмота́ти, розкрути́ти, розкоти́ти, розкача́ти (розката́ти), розку́тати, розпови́ти. Глянув Іван накруги — і почав розгортати кожухи, в яких, як у гнізді, стиха пустуючи, кублились в одних сорочечках діти (С. Васильченко); Не розвертай, султане, Хорогви Магомета (П. ГулакАртемовський); Вона сіла на канапі й почала розвірчувати голову з вуаля (І. Нечуй-Левицький); Подихав вітерець. Деякі барки розпускають вітрила (М. Коцюбинський); Рука його тремтіла, коли розв'язував шнурок і розвивав газету (І. Франко); Уляна так змерзла, що не могла розв'язати шалі, і Орися допомагала розмотувати (Григорій Тютюнник); Андрій Іванов розв'язав поворозки і почав розкручувати полотнище прапора (Ю. Смолич); Гречкун розгонистим рухом розкотив на столі пожовклу, протерту на згинах карту (Ю. Бедзик); — А чого ти шинелю не розкатаєш?.. Розкатай, надінь (О. Гончар); Соломія гладить Катрю по голові, розкутує хустку (В. Кучер); Воно сповитеє кричало У холодочку за снопом. Розповила, нагодувала (Т. Шевченко).

РОЗМО́ТУВАТИ (що-небудь змотане, скручене або намотане на щось — нитки, дріт і т. ін.), РОЗКРУ́ЧУВАТИ, РОЗСО́ТУВАТИ, РОЗСНО́ВУВАТИ розм. (щось змотане); РОЗПЛУ́ТУВАТИ (щось заплутане). — Док.: розмота́ти, розкрути́ти, розсота́ти, розснува́ти, розплу́тати. Він розмотує віжки з руки (М. Стельмах); На стоянках матроси ловили вудками рибу. Випросили у Бутакова кілька метрів світлого манільського тросу, розкрутили його й сплели сіті (З. Тулуб); — Ти мене злодієм робиш?! — говорив Іван і розсотував нитки з ноги, бо спересердя заплутався (Лесь Мартович); — Соломіє!.. — чує вона крізь холодну хвилю, що б'є її в очі, торкається чола, розплутує коси... (М. Коцюбинський).