1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розкрутити

розкрути́ти

див. розкручувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкрутити — розкрути́ти: раздобыть [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. розкрутити — розкрути́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. розкрутити — РОЗКРУТИ́ТИ див. розкру́чувати. Словник української мови у 20 томах
  4. розкрутити — (-учу, -утиш) док., кого. 1. крим., міл. Примусити когось давати свідчення, зізнатися у скоєнні злочину. Справу вела молодий слідчий Жовтневої районної прокуратури Наталя Куракова, яка рік тому одержала диплом. Словник жарґонної лексики української мови
  5. розкрутити — ВИКРУ́ЧУВАТИ (повертаючи по гвинтовій різьбі, знімати, виймати що-небудь укручене, загвинчене), ВІДКРУ́ЧУВАТИ, ВИГВИ́НЧУВАТИ, ВІДГВИ́НЧУВАТИ, РОЗКРУ́ЧУВАТИ, ВИВІ́РЧУВАТИ, ВІДВІ́РЧУВАТИ рідко, ВІДШРУБО́ВУВАТИ рідко, ВИШРУБО́ВУВАТИ рідко. — Док. Словник синонімів української мови
  6. розкрутити — Розкрути́ти, -кручу́, -кру́тиш, -кру́тять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розкрутити — РОЗКРУТИ́ТИ див. розкру́чувати. Словник української мови в 11 томах