1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розкручувати

розкру́чувати

-ую, -уєш, недок., розкрутити, -учу, -утиш, док., перех.

1》 Розмотуючи, розправляти, розгортати що-небудь згорнуте, змотане, скручене.

|| Розмотуючи, розв'язуючи, відкривати що-небудь.

|| перен., розм. Розкривати, розпускати (бруньки, пелюстки і т. ін.).

2》 розм. Звільняти кого-небудь від мотузків, ланцюгів і т. ін.; розв'язувати.

3》 Відгвинчувати, відкручувати.

4》 Поступово починати дедалі швидше крутити, обертати що-небудь.

5》 перен., розм. Розпочинати якусь справу, розвивати якусь діяльність і т. ін.

6》 перен., розм. Чинити, діяти інакше, ніж хтось, на свій лад у якійсь справі, перев. всупереч кому-небудь.

7》 тільки док., діал. Заробити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкручувати — розкру́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розкручувати — РОЗКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док. 1. що. Розмотуючи, розправляти, розгортати що-небудь згорнуте, змотане, скручене. Андрій Іванов розв'язав поворозки і почав розкручувати полотнище прапора (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. розкручувати — Ую, -уєш, недок., розкрутити, -чу, -тиш, док. 1. Займатись рекламою певного продукту, підприємства, виконавця тощо. Московське видавництво «ЕКСМО-Прео щосили розкручує цю книжкову серію (Дзеркало тижня). 2. (на що?) Спонукати, схиляти до чогось. Словник сучасного українського сленгу
  4. розкручувати — (-ую, -уєш) недок., кого. 1. крим., міл. Примушувати когось говорити правду. Втім, подумав, навряд чи вдасться... зараз привезуть того зарізяку — й, хоч-не-хоч, а кому ж, як не мені, доведеться його розкручувати!.. (Л. Кононович, Я, зомбі). Словник жарґонної лексики української мови
  5. розкручувати — ВИКРУ́ЧУВАТИ (повертаючи по гвинтовій різьбі, знімати, виймати що-небудь укручене, загвинчене), ВІДКРУ́ЧУВАТИ, ВИГВИ́НЧУВАТИ, ВІДГВИ́НЧУВАТИ, РОЗКРУ́ЧУВАТИ, ВИВІ́РЧУВАТИ, ВІДВІ́РЧУВАТИ рідко, ВІДШРУБО́ВУВАТИ рідко, ВИШРУБО́ВУВАТИ рідко. — Док. Словник синонімів української мови
  6. розкручувати — Розкру́чувати, -чую, -чуєш, -чує Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розкручувати — РОЗКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКРУТИ́ТИ, учу́, у́тиш, док., перех. 1. Розмотуючи, розправляти, розгортати що-небудь згорнуте, змотане, скручене. Андрій Іванов розв’язав поворозки і почав розкручувати полотнище прапора (Смолич, Мир.. Словник української мови в 11 томах