розкріпачений
ВІ́ЛЬНИЙ (який не знає неволі, рабства; не гноблений, не поневолений; не підпорядкований), ВО́ЛЬНИЙ уроч., заст., СВОБІ́ДНИЙ заст.; РОЗКРІПА́ЧЕНИЙ іст., ВІЛЬНОВІДПУ́ЩЕНИЙ іст. (звільнений від кріпацтва, рабства); РОЗКО́ВАНИЙ, РОЗКУ́ТИЙ поет. (звільнений від пут, неволі, рабства). — Були ми панські — тепер вільні.., — говорив Семен (М. Коцюбинський); Велике щастя буть вольним чоловіком, робиш, що хочеш, ніхто тебе не спинить (Т. Шевченко); Мов свобідний орел, моя думка в просторах шугала (М. Вороний); Розкріпачений народ, спробувавши волі, розгорнув свої крила (М. Чабанівський); Правдиво.. показує (І. Франко), що християнство найінтенсивніше поширювалося в середовищі рабів і вільновідпущених бідарів (з журналу); Розковані люди (Я. Шпорта); Шевченко .. жадав побачити трудовий народ розкутим від панських кайданів (О. Десняк). — Пор. 1. незале́жний.
Значення в інших словниках
- розкріпачений — розкріпа́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розкріпачений — див. вільний Словник синонімів Вусика
- розкріпачений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розкріпачити. || розкріпачено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розкріпачений — РОЗКРІПА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розкріпа́чити. Розкріпачені в думці і в пошуках зображальних засобів, художники-сюрреалісти бачили світ по-дитячому, тому їхні деякі прийоми зображення збагатили малярську світову школу (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- розкріпачений — Розкріпа́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розкріпачений — РОЗКРІПА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкріпа́чити. Розкріпачений народ, спробувавши смак волі, розгорнув свої крила, показав, на що здатний (Чаб., Шляхами.. Словник української мови в 11 томах