розкріпачення
ВИ́ЗВОЛЕННЯ (позбавлення кого-, чого-небудь пригноблення, безправ'я тощо), ВИ́ЗВІЛ рідше, ЗВІ́ЛЬНЕННЯ, РОЗКРІПА́ЧЕННЯ. А тимчасом перш прийшла оповістка про визволення селян од панщини (І. Нечуй-Левицький); Він усією душею вірив у майбутнє визволення свого краю (С. Чорнобривець); Тому що родина моєї матері належала до так званих дворових, то при визволі від кріпацтва в 1861 році не одержала земельного наділу (В. Самійленко); Для Шевченка було дуже важливо, що його пам'ятають, турбуються й клопочуться про його звільнення (З. Тулуб); Розкріпачення дало можливість генію Шевченка розправити крила (з журналу).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розкріпачення — розкріпа́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- розкріпачення — -я, с. Дія за знач. розкріпачити, розкріпачувати і розкріпачитися, розкріпачуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розкріпачення — РОЗКРІПА́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. розкріпа́чити, розкріпа́чувати і розкріпа́читися, розкріпа́чуватися. Шевченко все своє життя віддав на боротьбу .. за щастя людей, за розкріпачення людей, за волю (П. Словник української мови у 20 томах
- розкріпачення — Розкріпа́чення, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розкріпачення — РОЗКРІПА́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. розкріпа́чити, розкріпа́чувати і розкрі́пачитися, розкріпа́чуватися. Шевченко все своє життя віддав на боротьбу.. за щастя людей, за розкріпачення людей, за волю (Тич. Словник української мови в 11 томах