розкріпачення

розкріпа́чення

-я, с.

Дія за знач. розкріпачити, розкріпачувати і розкріпачитися, розкріпачуватися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

розкріпачення — розкріпа́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
розкріпачення — РОЗКРІПА́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. розкріпа́чити, розкріпа́чувати і розкріпа́читися, розкріпа́чуватися. Шевченко все своє життя віддав на боротьбу .. за щастя людей, за розкріпачення людей, за волю (П. Словник української мови у 20 томах
розкріпачення — ВИ́ЗВОЛЕННЯ (позбавлення кого-, чого-небудь пригноблення, безправ'я тощо), ВИ́ЗВІЛ рідше, ЗВІ́ЛЬНЕННЯ, РОЗКРІПА́ЧЕННЯ. А тимчасом перш прийшла оповістка про визволення селян од панщини (І. Словник синонімів української мови
розкріпачення — Розкріпа́чення, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
розкріпачення — РОЗКРІПА́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. розкріпа́чити, розкріпа́чувати і розкрі́пачитися, розкріпа́чуватися. Шевченко все своє життя віддав на боротьбу.. за щастя людей, за розкріпачення людей, за волю (Тич. Словник української мови в 11 томах