розкріпачити

розкріпа́чити

див. розкріпачувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкріпачити — розкріпа́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розкріпачити — РОЗКРІПА́ЧИТИ див. розкріпа́чувати. Словник української мови у 20 томах
  3. розкріпачити — ВИЗВОЛЯ́ТИ (робити вільним, надавати свободу кому-, чому-небудь, позбавляючи пригноблення, безправ'я, чийогось панування), ЗВІЛЬНЯ́ТИ, РОЗКРІПА́ЧУВАТИ, РОЗКАБАЛЯ́ТИ розм., ОСЛОБОНЯ́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  4. розкріпачити — Розкріпа́чити, -па́чу, -па́чиш, -па́чать; -па́ч, -па́чте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розкріпачити — РОЗКРІПА́ЧИТИ див. розкріпа́чувати. Словник української мови в 11 томах