розкріпачити

Розкріпа́чити, -па́чу, -па́чиш, -па́чать; -па́ч, -па́чте

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкріпачити — розкріпа́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розкріпачити — див. розкріпачувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкріпачити — РОЗКРІПА́ЧИТИ див. розкріпа́чувати. Словник української мови у 20 томах
  4. розкріпачити — ВИЗВОЛЯ́ТИ (робити вільним, надавати свободу кому-, чому-небудь, позбавляючи пригноблення, безправ'я, чийогось панування), ЗВІЛЬНЯ́ТИ, РОЗКРІПА́ЧУВАТИ, РОЗКАБАЛЯ́ТИ розм., ОСЛОБОНЯ́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  5. розкріпачити — РОЗКРІПА́ЧИТИ див. розкріпа́чувати. Словник української мови в 11 томах