розкріпачення

Значення в інших словниках

1. розкріпачення — розкріпа́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. розкріпачення — -я, с. Дія за знач. розкріпачити, розкріпачувати і розкріпачитися, розкріпачуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкріпачення — РОЗКРІПА́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. розкріпа́чити, розкріпа́чувати і розкріпа́читися, розкріпа́чуватися. Шевченко все своє життя віддав на боротьбу .. за щастя людей, за розкріпачення людей, за волю (П. Словник української мови у 20 томах
4. розкріпачення — ВИ́ЗВОЛЕННЯ (позбавлення кого-, чого-небудь пригноблення, безправ'я тощо), ВИ́ЗВІЛ рідше, ЗВІ́ЛЬНЕННЯ, РОЗКРІПА́ЧЕННЯ. А тимчасом перш прийшла оповістка про визволення селян од панщини (І. Словник синонімів української мови
5. розкріпачення — РОЗКРІПА́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. розкріпа́чити, розкріпа́чувати і розкрі́пачитися, розкріпа́чуватися. Шевченко все своє життя віддав на боротьбу.. за щастя людей, за розкріпачення людей, за волю (Тич. Словник української мови в 11 томах