1. Словник української мови в 11 томах

розкріпачити

РОЗКРІПА́ЧИТИ див. розкріпа́чувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкріпачити — розкріпа́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розкріпачити — див. розкріпачувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкріпачити — РОЗКРІПА́ЧИТИ див. розкріпа́чувати. Словник української мови у 20 томах
  4. розкріпачити — ВИЗВОЛЯ́ТИ (робити вільним, надавати свободу кому-, чому-небудь, позбавляючи пригноблення, безправ'я, чийогось панування), ЗВІЛЬНЯ́ТИ, РОЗКРІПА́ЧУВАТИ, РОЗКАБАЛЯ́ТИ розм., ОСЛОБОНЯ́ТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  5. розкріпачити — Розкріпа́чити, -па́чу, -па́чиш, -па́чать; -па́ч, -па́чте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)