розкріпачений
розкріпа́чений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розкріпачити.
|| розкріпачено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розкріпачений — розкріпа́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розкріпачений — див. вільний Словник синонімів Вусика
- розкріпачений — РОЗКРІПА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розкріпа́чити. Розкріпачені в думці і в пошуках зображальних засобів, художники-сюрреалісти бачили світ по-дитячому, тому їхні деякі прийоми зображення збагатили малярську світову школу (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- розкріпачений — ВІ́ЛЬНИЙ (який не знає неволі, рабства; не гноблений, не поневолений; не підпорядкований), ВО́ЛЬНИЙ уроч., заст., СВОБІ́ДНИЙ заст.; РОЗКРІПА́ЧЕНИЙ іст., ВІЛЬНОВІДПУ́ЩЕНИЙ іст. (звільнений від кріпацтва, рабства); РОЗКО́ВАНИЙ, РОЗКУ́ТИЙ поет. Словник синонімів української мови
- розкріпачений — Розкріпа́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розкріпачений — РОЗКРІПА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкріпа́чити. Розкріпачений народ, спробувавши смак волі, розгорнув свої крила, показав, на що здатний (Чаб., Шляхами.. Словник української мови в 11 томах