розрізувати

РОЗРІ́ЗУВАТИ (РОЗРІЗА́ТИ) (ріжучи, розділяти на частини, шматки), ПЕРЕРІ́ЗУВАТИ (ПЕРЕРІЗА́ТИ), РОЗТИНА́ТИ, РОЗПО́РЮВАТИ, ПОРО́ТИ, РОЗКРО́ЮВАТИ, РОЗКРА́ЮВАТИ розм., РОЗБАТО́ВУВАТИ розм., РОЗПЛА́ТУВАТИ розм.; РОЗПИ́ЛЮВАТИ (пилкою); РОЗПАНА́ХУВАТИ розм. (різким рухом, з силою). — Док.: розрі́зати, перері́зати, розтя́ти (розітну́ти), розпоро́ти, розкрої́ти, розкра́яти, розбатува́ти, розплата́ти, розпиля́ти, розпана́хати. Юрчик заходився куховарити і, розрізуючи м'ясо, пересипав його сіллю своїх дотепів і жартів (Г. Хоткевич); Тато вийняв два щільники і розрізав їх на шматки (М. Стельмах); Дівчата.. подавали снопи на молотарку, де стояла дівчина з серпом, яка перерізувала перевесла (М. Томчаній); Ніби він розтинав дозрілий кулястий кавун (Н. Рибак); Пасєков спритно розпоров ножем бляшанку консервів, розламав хліб (Л. Первомайський); Слід максимально скоротити технологічні припуски на поковках, економічніше розкроювати листовий метал (з газети); Вони казали потім, що розкрають Лише в Тбілісі ті хліби знаменні (М. Рильський); Ідуть вони до теплиці, Вогонь розкладають; Розбатовують телицю, Стегна запікають (С. Руданський); Спиляли (хлопці) старого осокора, привезли у двір, і Тимко з Прокопчуком розпилювали його (Григорій Тютюнник).

РОЗТИНА́ТИ (робити розріз тіла, нарива, пухлини і т. ін.), РОЗРІ́ЗУВАТИ (РОЗРІЗА́ТИ рідше). — Док.: розітну́ти, розтя́ти, розрі́зати. Заходилася Люба з своїм помічником коло тої операції. Розрізала веред, очистила од гною, промила, далі примочила, забинтували ногу — і по справі! (Олена Пчілка); Медицина вміє не тільки відрізати вам пальця, ногу чи розітнути черево, може, коли вам треба — проникнути у ваш мозок (Ю. Смолич).

РОЗТИНА́ТИ (швидким рухом розділяти повітря, воду і т. ін.), ПРОРІ́ЗУВАТИ (ПРОРІЗАТИ), РОЗРІ́ЗУВАТИ (РОЗРІЗА́ТИ рідше), ПРОНИ́ЗУВАТИ, ПРОШИВА́ТИ, РОЗСІКА́ТИ рідше. — Док.: розітну́ти, розтя́ти, прорі́зати, розрі́зати, прониза́ти, проши́ти, розсікти́. Міни знов розтинають повітря, б'ють сухими ударами в землю (О. Гончар); Назустріч нам твердий вітрюга: його ж пропелер проріза (П. Тичина); Світло там простяглося від сходу, .. Корабель наш розрізує воду (Леся Українка); Мчить та пронизує (кінь) повітря, мов біла стріла (Т. Масенко); Розгойдує її (шаланду) море, кидає через хвилі, прошиває нею хвилі (Ю. Яновський); Той поїзд і справді був схожий на птицю, Яка розсікає супрутні вітри (В. Бичко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розрізувати — розрі́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розрізувати — РОЗТИНАТИ, перетинати, перерізувати; (дошку) ПИЛЯТИ; (гори прірвою) роз'єднувати; (чоло зморшками) різати, краяти, рити; сов. розрізати. Словник синонімів Караванського
  3. розрізувати — див. різати Словник синонімів Вусика
  4. розрізувати — -ую, -уєш і рідше розрізати, -аю, -аєш, недок., розрізати, -іжу, -іжеш, док., перех. 1》 Ріжучи, переділяти на частини, шматки. 2》 Проходити, пролягати через що-небудь, роз'єднуючи, розділяючи його. || З'являтися на шкірі (про зморшки). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розрізувати — РОЗРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш і рідше РОЗРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док., що. 1. Ріжучи, розділяти на частини, шматки. Наглядачки ножами розрізували вірьовки на тюках і наказували по черзі підходити і брати [одяг] (А. Словник української мови у 20 томах
  6. розрізувати — Розрі́зувати, -рі́зую, -рі́зуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розрізувати — РОЗРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш і рідше РОЗРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗРІ́ЗАТИ, і́жу, і́жеш, док., перех. 1. Ріжучи, розділяти на частини, шматки. Словник української мови в 11 томах
  8. розрізувати — Розрізувати, -зую, -єш сов. в. розрізати, -жу, -жеш, гл. Разрѣзывать, разрѣзать. Онисько розрізав кавуна надвоє. Левиц. Пов. 228. Словник української мови Грінченка