розсильний

II. ПОСИ́ЛЬНИЙ (особа, яку посилають кудись із дорученням; співробітник установи, який розносить ділові папери), ПОСЛА́НЕ́ЦЬ, КУР'ЄР, РОЗСИЛЬНИЙ, ВІСТОВИ́Й, ВІСТОВЕ́ЦЬ заст. (перев. у війську); ХОДА́К розм. (обраний кимсь і посланий кудись з певним дорученням, клопотанням), СТІ́ЙЧИК заст. (при волосному правлінні). Кушніренко прийшов без подвірних списків, хоч про це нагадували йому навіть оце щойно, через посильного від сходки (А. Головко); "Воля Покуття" (газета) ще не доробилася, щоб тримати спеціального посильного (Ірина Вільде); Збори були призначені на дванадцять. Напередодні всі хати обійшли посланці, попереджали, щоб не спізнювались (Ю. Збанацький); Тільки-но окопались, прибіг вістовий з батальйону і доповів, що наказано знову зніматися вперед, бо противник відступає (О. Гончар); Не встигла Гризельда ступити кільки ступенів до палацу, як прибіг вістовець шляхтич (І. Нечуй-Левицький); — Знайти письменного чоловіка, щоб списав усі наші біди і злигодні, а потім з тією бумагою і послати свого ходака в столицю до царя (П. Кочура); Писар написав о. Артемієві це все в офіціальній бумазі ще й нумер завів й одіслав через стійчика (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсильний — розси́льний іменник чоловічого роду, істота кур'єр розсильни́й прикметник який служить для запису пакетів, що розсилаються; призначений для розсилання Орфографічний словник української мови
  2. розсильний — I розсильн`ий-а, -е. 1》 Який служить для запису пакетів, що розсилаються з кур'єром (про книгу, зошит). 2》 Признач. для розсилання. II розс`ильний-ного, ч. Той, хто розносить за призначенням листи, пакети, виконує різні доручення і т. ін.; кур'єр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розсильний — див. посильний, кур'єр, фельд'єгер Словник чужослів Павло Штепа
  4. розсильний — РОЗСИЛЬНИ́Й, а́, е́. 1. Який служить для запису пакетів, що розсилаються з кур'єром (про книгу, зошит). 2. Признач. для розсилання. РОЗСИ́ЛЬНИЙ, ного, ч. Той, хто розносить за призначенням листи, пакети, виконує різні доручення і т. ін.; кур'єр. Словник української мови у 20 томах
  5. розсильний — РОЗСИ́ЛЬНИЙ, ного, ч. Той, хто розносить за призначенням листи, пакети, виконує різні доручення і т. ін.; кур’єр. Розсильні військкоматів з жмутками повісток в руках шугають цієї пізньої години від будинку до будинку, від під’їзду до під’їзду (Гончар... Словник української мови в 11 томах