1. Орфографічний словник української мови

розсильний

розси́льний

іменник чоловічого роду, істота

кур'єр

розсильни́й

прикметник

який служить для запису пакетів, що розсилаються; призначений для розсилання

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсильний — I розсильн`ий-а, -е. 1》 Який служить для запису пакетів, що розсилаються з кур'єром (про книгу, зошит). 2》 Признач. для розсилання. II розс`ильний-ного, ч. Той, хто розносить за призначенням листи, пакети, виконує різні доручення і т. ін.; кур'єр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розсильний — див. посильний, кур'єр, фельд'єгер Словник чужослів Павло Штепа
  3. розсильний — РОЗСИЛЬНИ́Й, а́, е́. 1. Який служить для запису пакетів, що розсилаються з кур'єром (про книгу, зошит). 2. Признач. для розсилання. РОЗСИ́ЛЬНИЙ, ного, ч. Той, хто розносить за призначенням листи, пакети, виконує різні доручення і т. ін.; кур'єр. Словник української мови у 20 томах
  4. розсильний — II. ПОСИ́ЛЬНИЙ (особа, яку посилають кудись із дорученням; співробітник установи, який розносить ділові папери), ПОСЛА́НЕ́ЦЬ, КУР'ЄР, РОЗСИЛЬНИЙ, ВІСТОВИ́Й, ВІСТОВЕ́ЦЬ заст. (перев. у війську); ХОДА́К розм. Словник синонімів української мови
  5. розсильний — РОЗСИ́ЛЬНИЙ, ного, ч. Той, хто розносить за призначенням листи, пакети, виконує різні доручення і т. ін.; кур’єр. Розсильні військкоматів з жмутками повісток в руках шугають цієї пізньої години від будинку до будинку, від під’їзду до під’їзду (Гончар... Словник української мови в 11 томах