1. Словник синонімів української мови

розтроюджувати

Я́ТРИ́ТИ (спричиняти чим-небудь запалення, біль, подразнення в рані, хворому місці тощо), РОЗ'Я́ТРЮВАТИ, РОЗРА́НЮВАТИ рідше, ВЕРЕДИ́ТИ, РОЗВЕРЕ́ДЖУВАТИ розм., ТРОЮ́ДИТИ розм., РОЗТРОЮ́ДЖУВАТИ розм. — Док.: роз'ятри́ти, розра́нити, розвередити, розтрою́дити. Надто боляче ятрило йому коліна і лікті сіре каміння (М. Рудь); Щоб не роз'ятрювати ран під час руху, Скиба попросив прибинтувати йому руки до грудей (П. Загребельний); Той регіт гострим ножем упивався Христі в серце, вередив і без того нетерплячу болість руки (Панас Мирний); Обережно, щоб не розвередити свої чиряки,.. Іллюша злазить з печі і проходить із кухні в кімнату (Л. Первомайський); Троюдити рану.

ЯТРИ́ТИ (необережними словами, діями, спогадами примушувати знову переживати щось важке, неприємне), РОЗ'Я́ТРЮВАТИ, РОЗВЕРЕ́ДЖУВАТИ розм., ТРОЮ́ДИТИ розм., РОЗТРАВЛЯ́ТИ розм., РОЗТРА́ВЛЮВАТИ розм., РОЗТРОЮ́ДЖУВАТИ розм. — Док.: роз'ятри́ти, розвереди́ти, розтрави́ти, розтрою́дити. Гірка образа ятрила її. Навіщо він так робить?.. Хіба вона прийшла сюди, щоб стати комусь лялькою й розвагою? (О. Гончар); Почуття самотності й туги за Батьківщиною знов охопило поета,.. його тугу роз'ятрювала жагуча відраза до муштри (З. Тулуб); Згадка розвередила неприємні спогади, які ще й досі викликали досаду (П. Панч); Не висихають її очі від сліз, журба та догана не сходить із душі, гнітить її серце, троюдить (Панас Мирний); — Та годі, мамо, — обзивалася невістка, — ви тільки мене й себе оцими словами розтравляєте (Грицько Григоренко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтроюджувати — розтрою́джувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розтроюджувати — див. ятрити Словник синонімів Вусика
  3. розтроюджувати — -ую, -уєш, недок., розтроюдити, -джу, -диш, док., перех., розм. Те саме, що роз'ятрювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розтроюджувати — РОЗТРОЮ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТРОЮ́ДИТИ, джу, диш, док., що, розм. Те саме, що роз'я́трювати. Пустіть мене до себе. Поможіть мені востаннє розтроюдить рану, побачити Дніпро, води востаннє у пригірщ із криниці зачерпнуть (В. Стус). Словник української мови у 20 томах
  5. розтроюджувати — я́три́ти (роз’я́трювати, розтрою́джувати, розвору́шувати і т. ін.) / роз’я́три́ти (розтрою́дити, розворуши́ти і т. ін.) (незаго́йну (да́вню)) ра́ну (в се́рці (в душі́)) кого, чию, рідше кому. Фразеологічний словник української мови
  6. розтроюджувати — Розтрою́джувати, -джую, -джуєш; розтрою́дити, -ю́джу, -ю́диш; розтрою́дь, -ю́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розтроюджувати — РОЗТРОЮ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТРОЮ́ДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. Те саме, що роз’я́трювати. Словник української мови в 11 томах