1. Словник синонімів української мови

самоврядування

АВТОНО́МІЯ (право самостійно вирішувати справи внутрішнього законодавства, управління), САМОВРЯДУВА́ННЯ. Повітовий староста, ревнивий оборонець краєвої автономії, переслідував, як лиш міг, тоту раду громадську (Лесь Мартович); Саме од Петра І впали на український народ перші найбільші лиха, почалося цілеспрямоване знищення його самоврядування (з газети).

САМОВРЯДУВА́ННЯ (форма управління, що ґрунтується на праві самостійного вирішення питань внутрішнього керівництва), САМОУПРАВЛІ́ННЯ, САМОУПРА́ВА рідше. Революційне самоврядування; Козаче самоуправління.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самоврядування — (право самостійно вирішувати свої справи) автономія. Словник синонімів Полюги
  2. самоврядування — самоврядува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. самоврядування — -я, с. 1》 Форма управління, за якого суспільство, певна організація, господарська чи адміністративна одиниця тощо має право самостійно вирішувати питання внутрішнього керівництва. || Виборна установа, яка здійснює таке управління. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. самоврядування — САМОВРЯДУВА́ННЯ, САМОУРЯДУВА́ННЯ, я, с. 1. Форма управління, за якого суспільство, певна організація, господарська чи адміністративна одиниця тощо має право самостійно вирішувати питання внутрішнього керівництва. Словник української мови у 20 томах
  5. самоврядування — САМОВРЯДУВА́ННЯ, САМОУРЯДУВА́ННЯ, я, с. 1. Форма управління, за якого суспільство, певна організація, господарська чи адміністративна одиниця тощо має право самостійно вирішувати питання внутрішнього керівництва. Словник української мови в 11 томах