самозречення
САМОПОЖЕ́РТВА (жертвування собою, своїми інтересами заради блага інших), САМОПОЖЕ́РТВУВАННЯ, САМОЖЕ́РТВА, ЖЕ́РТВА, САМОЗРЕ́ЧЕННЯ, САМОПОСВЯ́ТА, ПОСВЯ́ТА діал., ПОСВЯ́ЧЕННЯ діал. Самопожертва в ім'я прогресу людства; — Ти рисуєшся, — враз вигукнула Ніна, — бо... бо це нікому не потрібна жертва! (О. Донченко); Материнське серце і почуття! Які ви недосяжні для холодного розуму! Які ви бездонні у своїй людській доброті, шляхетності, самопосвяті! (з газети).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самозречення — самозре́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- самозречення — -я, с. 1》 Зречення, добровільна відмова від особистих благ в ім'я кого-, чого-небудь. 2》 Офіційний документ про відмову від своїх прав. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самозречення — САМОЗРЕ́ЧЕННЯ, я, с. 1. Зречення, добровільна відмова від особистих благ в ім'я кого-, чого-небудь. З радістю, з повним самозреченням віддав він себе справі, цілком підкоривши свою волю залізній волі правителя (О. Словник української мови у 20 томах
- самозречення — САМОЗРЕ́ЧЕННЯ, я, с. 1. Зречення, добровільна відмова від особистих благ в ім’я кого-, чого-небудь. З радістю, з повним самозреченням віддав він себе справі, цілком підкоривши свою волю залізній волі правителя (Гончар, Таврія.. Словник української мови в 11 томах
- самозречення — Самозречення, -ня с. Самоотреченіе. Дівочої самопокори жертва, самопокори і самозречення. К. ЦН. 297. Словник української мови Грінченка