1. Словник синонімів української мови

скоритель

ПІДКО́РЮВАЧ (той, хто підкоряє або підкорив когось, щось), СКО́РЮВАЧ, ПОКОРИ́ТЕЛЬ перев. книжн., СКОРИ́ТЕЛЬ книжн. рідше. Перший підкорювач Південного полюса Р. Амундсен 1926 року перелетів на дирижаблі "Норвегія" із Шпіцбергена через Північний полюс до Аляски (Р. Іваничук); Втішився (Василь) почуттям власної зверхності над Терезкою. І скільки лиха спричинила йому та насолода покорителя! (М. Томчаній); Синій виднокруг Обійми розкрива скорителеві неба (М. Рильський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скоритель — скори́тель іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. скоритель — див. ворог Словник синонімів Вусика
  3. скоритель — -я, ч., рідко. Те саме, що покоритель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скоритель — СКОРИ́ТЕЛЬ, я, ч., рідко. Те саме, що покори́тель. Із темних брил життя ти силою напруг Витісуєш Нове – і синій виднокруг Обійми розкрива скорителеві неба (М. Рильський); Крокують стрільці і танкісти, бійці, генерали і маршал. Скорителі пруських редутів, грізних кенігзберських фортів (М. Бажан). Словник української мови у 20 томах
  5. скоритель — СКОРИ́ТЕЛЬ, я, ч., рідко. Те саме, що покори́тель. Із темних брил життя ти силою напруг Витісуєш Нове — і синій виднокруг Обійми розкрива скорителеві неба (Рильський, І, 1960, 292). Словник української мови в 11 томах