1. Словник синонімів української мови

смішний

СМІШНИ́Й (здатний викликати сміх), КУМЕ́ДНИЙ, СМІХОВИ́ННИЙ, КОМІ́ЧНИЙ, КУРЙО́ЗНИЙ, АНЕКДОТИ́ЧНИЙ, ЗАБА́ВНИЙ, ПОТІ́ШНИЙ. В нього дуже смішне прізвище — Замриборщ (М. Стельмах); Їжак почав качатись у листі, і листя понасідало йому на голки. Це була дуже кумедна картина (О. Іваненко); Сміховинна пригода; У нього був такий комічний вигляд, що навіть Василь Васильович не витримав і голосно зареготав (О. Донченко); Гострий зір молоді ніколи не пропустить курйозної риси викладача (О. Копиленко); Матрос розповідав про свою поїздку у відпустку, пересипаючи оповідання смішними, часом анекдотичними епізодами (Д. Ткач); З сими письмами (листами) вийшла забавна історія (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смішний — (здатний викликати сміх) сміховинний, забавний, потішний, розм. кумедний. Словник синонімів Полюги
  2. смішний — смішни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. смішний — Кумедний, комічний; (сюжет) гумористичний, анекдотичний; (випадок) курйозний; (закид) СМІХОВИННИЙ; смішненький, смішнуватий. Словник синонімів Караванського
  4. смішний — [см'ішний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. смішний — -а, -е. 1》 Який містить щось смішне, забавне, утішне. || у знач. ім. смішне, -ного, с. Те, що викликає сміх. || Який своєю зовнішністю, недоладністю і т. ін. викликає сміх. || Який виражає сміх. 2》 Який сприймається зі сміхом, насмішкою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. смішний — Сміховитий, сміхотливий, сміховинний Словник чужослів Павло Штепа
  7. смішний — СМІШНИ́Й, а́, е́. 1. Який викликає сміх, веселить. Смішна подробиця; Смішний анекдот; // у знач. ім. смішне́, но́го, с. Те, що викликає сміх. Словник української мови у 20 томах
  8. смішний — Смішни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. смішний — СМІШНИ́Й, а́, е́. 1. Який містить у собі щось смішне, забавне, утішне. Прийшлися цікавому хлопцеві до вподоби дідові перекази, страшні, а іноді й смішні (Мирний, І, 1948, 186); Дорошенко вже чув про те, що донька Яцубина.. Словник української мови в 11 томах
  10. смішний — Смі́шний, -а, -е Смѣшной. Словник української мови Грінченка