1. Словник синонімів української мови

совісний

СО́ВІСНИЙ (який діє чесно, справедливо), ПОРЯ́ДНИЙ, СПРАВЕДЛИ́ВИЙ.

СТАРА́ННИЙ (який уважно виконує щось, чесно ставиться до своїх обов'язків), РЕТЕ́ЛЬНИЙ, СУМЛІ́ННИЙ, ДБАЙЛИ́ВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, АКУРА́ТНИЙ, СПРА́ВНИЙ, СО́ВІСНИЙ, ДОБРОСО́ВІСНИЙ, РЕ́ВНИЙ підсил., ПИЛЬНОВИ́ТИЙ, РЕВНИ́ВИЙ підсил. рідше, РВІ́ЙНИЙ підсил. рідше, УПА́ДЛИВИЙ діал., ПАДКОВИ́ТИЙ діал., ПАЗОВИ́ТИЙ діал., ЗАГА́РЛИВИЙ діал., СТАРЛИ́ВИЙ діал., СТАРОВЛИ́ВИЙ діал.; СКРУПУЛЬО́ЗНИЙ, ПЕДАНТИ́ЧНИЙ (який дотримується особливої точності, дуже чіткий у детальному опрацюванні чогось). Він змалку старанний в роботі, він знав ремесло (М. Упеник); Дівчата тямущі, ретельні, стрижка (овець) йде добре (І. Багмут); — Будеш старатися, будеш сумлінним — ніхто тебе в нас не покривдить, — обіцяла тим часом Ганна Остапівна (О. Гончар); Був він господар дбайливий, а вдачі тихої та поміркованої (Ю. Смолич); Не так-то й стара (Мотря).., а що роботяща, що запопадлива — то й сказати трудно (М. Коцюбинський); Діти ходили до школи, обоє були дуже пильні і чемні (С. Ковалів); У роботі Дорощук був справний. Він перший з понтонників оголосив себе ударником (О. Донченко); Невтомний робітник, він був при тім і солідний, незвичайно совісний робітник (І. Франко); Батько — добросовісний чиновник духовної консисторії (І. Ле); (Дзвонариха:) Славна в мене, Дмитре, дочка: і хороша, і моторна, і упадлива (М. Старицький); Загарливий до роботи (Словник Б. Грінченка); Уже закінчила роботу друга зміна, а Штарков і Осокін усе ще ходили по шахті. "Ох і скрупульозна людина!" — лютував Осокін (Д. Ткач). — Пор. посидю́чий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. совісний — со́вісний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. совісний — див. СУМЛІННИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. совісний — див. Добрий; сумлінний; чесний Словник синонімів Вусика
  4. совісний — -а, -е. Який соромиться діяти несправедливо, непорядно. || Власт. такій людині. || Який чесно і старанно виконує свої обов'язки; сумлінний. Совісні суди — у Росії 18-19 ст. – суди, які розглядали деякі справи не тільки на основі закону, а й з урахуванням природної справедливості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. совісний — СО́ВІСНИЙ, а, е. 1. Який соромиться діяти несправедливо, непорядно. Чоловік [Мусій Скоряк] непоганий, совісний, з рідним братом Євменом навіть не став родичатися через його плутні, хитрощі та дружбу з сільськими крутіями (А. Головко); – Ось Гай був... Словник української мови у 20 томах
  6. совісний — Со́вісний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. совісний — СО́ВІСНИЙ, а, е. Який соромиться діяти несправедливо, непорядно. Чоловік [Мусій Скоряк] непоганий, совісний, з рідним братом Євменом навіть не став родичатися через його плутні, хитрощі та дружбу з сільськими крутіями (Головко, II, 1957, 402)... Словник української мови в 11 томах
  8. совісний — Со́вісний, -а, -е Добровѣстный, совѣстливый. Словник української мови Грінченка