1. Словник української мови в 11 томах

совісний

СО́ВІСНИЙ, а, е. Який соромиться діяти несправедливо, непорядно.

Чоловік [Мусій Скоряк] непоганий, совісний, з рідним братом Євменом навіть не став родичатися через його плутні, хитрощі та дружбу з сільськими крутіями (Головко, II, 1957, 402);

— Ось Гай був… Такий славний хлопчина… Молодий, моторний, совісний такий (Гончар, І, 1954, 58);

// Власт. такій людині.

Се був, очевидно, чоловік, який знав, що і пощо робить, а чуючи за собою совісну і позитивну працю, глядить кождому сміло в очі (Фр., IV, 1950, 300);

// Який чесно і старанно виконує свої обов’язки; сумлінний.

Невтомимий робітник, він був притім і солідний, незвичайно совісний робітник (Фр., VII, 1951, 51).

∆ Со́вісні суди́ — у Росії XVIII-XIX ст.— суди, які розглядали деякі справи не тільки на основі закону, а й з урахуванням природної справедливості.

За указом від 25 квітня 1803 р. так звані совісні суди Лівобережжя [України] повинні були створюватися на зразок судів, які існували в інших губерніях Росії (Іст. УРСР, І, 1953, 385).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. совісний — со́вісний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. совісний — див. СУМЛІННИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. совісний — див. Добрий; сумлінний; чесний Словник синонімів Вусика
  4. совісний — -а, -е. Який соромиться діяти несправедливо, непорядно. || Власт. такій людині. || Який чесно і старанно виконує свої обов'язки; сумлінний. Совісні суди — у Росії 18-19 ст. – суди, які розглядали деякі справи не тільки на основі закону, а й з урахуванням природної справедливості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. совісний — СО́ВІСНИЙ, а, е. 1. Який соромиться діяти несправедливо, непорядно. Чоловік [Мусій Скоряк] непоганий, совісний, з рідним братом Євменом навіть не став родичатися через його плутні, хитрощі та дружбу з сільськими крутіями (А. Головко); – Ось Гай був... Словник української мови у 20 томах
  6. совісний — СО́ВІСНИЙ (який діє чесно, справедливо), ПОРЯ́ДНИЙ, СПРАВЕДЛИ́ВИЙ. СТАРА́ННИЙ (який уважно виконує щось, чесно ставиться до своїх обов'язків), РЕТЕ́ЛЬНИЙ, СУМЛІ́ННИЙ, ДБАЙЛИ́ВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, АКУРА́ТНИЙ, СПРА́ВНИЙ, СО́ВІСНИЙ... Словник синонімів української мови
  7. совісний — Со́вісний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. совісний — Со́вісний, -а, -е Добровѣстный, совѣстливый. Словник української мови Грінченка