1. Словник синонімів української мови

сокір

ОСОКІ́Р (високе листяне дерево родини вербових), ЧО́РНА ТОПО́ЛЯ, СО́КІР розм., ОСОКОРИ́НА розм., СОКОРИ́НА розм., ЯСОКІ́Р діал. Невдовзі автобусик уже зупинився на комишанській пристані, під осокорами (О. Гончар); Високі чорні тополі, як військо, стояли рядками край дороги (М. Коцюбинський); Тріпоче сокір, сріблом потемнілим знімаючись у вогку далечінь (М. Рильський); Над Михновом запала тиша. Тільки віттям старих осокорин живе невмирущий легіт (М. Рудь); Стрілися знов під сокориною у присмерку (О. Довженко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сокір — со́кір іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. сокір — -кора, ч., розм. Те саме, що осокір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сокір — СО́КІР, кора, ч., розм. Те саме, що осокі́р. Тріщать дуби, сокори, вільха і всяке дерево (Сл. Б. Грінченка); Здалося раптом Орлюку, що впав він .. в дідів човен і весняна повідь підхопила його й понесла хутко-хутко (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах
  4. сокір — СО́КІР, кора, ч., розм. Те саме, що осокі́р. Тріщать дуби, сокори, вільха і всяке дерево (Сл. Гр.); Здалося раптом Орлюку, що впав він.. в дідів човен і весняна повідь підхопила його й понесла хутко-хутко (Довж., І, 1958, 287). Словник української мови в 11 томах
  5. сокір — Сокір, -кора м. = осокір. Тріщать дуби, сокори, вільха і всяке дерево. Рудч. Ск. І. 134. Словник української мови Грінченка