соратник

СОРА́ТНИК (людина, ідейно зв'язана з іншими людьми у спільній справі, боротьбі), ТОВА́РИШ, БРАТ, ПОБРАТИ́М, ПОМІЧНИ́К, СПОДВИ́ЖНИК книжн., СПОБО́РНИК книжн. Бойові соратники; (Руфін:) Я думав, .. що я сам на цілий Рим і що мені товаришів немає для замислів моїх (Леся Українка); — А тепер, побратими мої милі, — сказав Андрусь, — розповідайте за чергою, хто за цей тиждень зазнав, видів або чув яку кривду-неправду (І. Франко); Шість років гриміли битви. Загинуло багато сподвижників Хмельницького — Данило Нечай, Кривоніс, Небаба (О. Довженко). — Пор. 1. сою́зник, спі́льник.

СОЮ́ЗНИК (той, хто об'єднався з ким-небудь для якихось дій, досягнення певної мети), СПІ́ЛЬНИК. — Ми ваші союзники. Ми поважаємо вас. Наш уряд поважає вас (О. Довженко); У цій боротьбі (з ромеями) каган Симеон мав своїм спільником і київського князя Ігоря (С. Скляренко). — Пор. сора́тник.

СПІ́ЛЬНИК (той, хто, поділяючи чиї-небудь погляди, думки, бере або може взяти спільно з ним участь у чому-небудь), ПРИБІ́ЧНИК, ПОПЛІ́ЧНИК, СПІВУЧА́СНИК (той, хто спільно з ким-небудь бере участь у чомусь); ПОСО́БНИК розм., ПОЛИ́ГАЧ розм., СПІВУМИ́СНИК книжн., ПОСІПА́КА зневажл., ПІДПОМАГА́Ч розм., ПІДСОБНИК розм., ПІДРУ́ЧНИК зневажл. рідше (той, хто спільно з кимсь бере участь у ганебних або ворожих діях). Інстинктом контррозвідниці Ольга відчула в цій людині свого спільника (І. Микитенко); В громаді .. подужували завсігди багатирі з своїми прибічниками та полигачами (Б. Грінченко); (Леся:) Як мало вже зосталося вірних друзів, поплічників! (Л. Смілянський); Бандитський поплічник; Ця Сопля, як прозивали Свєнціцького козаки, насмілилася збити шапку з реєстрового козака, співучасника багатьох славних походів (З. Тулуб); — Співучасник терору, і таким він для мене і вмре! (О. Гончар); Царські посіпаки. — Пор. сора́тник.