1. Словник синонімів української мови

сотворяти

СТВО́РЮВАТИ (давати початок існування чомусь новому; виробляти що-небудь внаслідок творчої праці), ТВОРИ́ТИ, УТВО́РЮВАТИ, НАРО́ДЖУВАТИ перев. уроч., поет., СОТВОРЯ́ТИ заст.; ВИВО́ДИТИ (звичайно нові різновиди рослин, тварин). — Док.: створи́ти, народи́ти, утвори́ти, сотвори́ти, ви́вести. (Дочка Пашкевича:) Ви знаєте, що сказав батько? Він сказав, що ви створюєте нову науку землеробства (О. Довженко); Кажуть, що як Бог з нічого Взявсь творити мир, Чорт завзявсь робити Богу все наперекір (І. Франко); У спеку, в сніг — не легко нам Нове народжувати місто (І. Нехода); — Але ж спробуйте (груш). Це в мене гібрид. Сам виводив (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сотворяти — сотворя́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сотворяти — див. ТВОРИТИ. Словник синонімів Караванського
  3. сотворяти — -яю, -яєш, недок., сотворити, -рю, -вориш, док., перех., книжн. 1》 Те саме, що створювати. 2》 Робити, здійснювати що-небудь. || у сполуч. з ім. Здійснювати те, що назване іменником. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сотворяти — СОТВОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СОТВОРИ́ТИ, ворю́, во́риш, док., кого, що, книжн. 1. Те саме, що ство́рювати. Дивно Іванові, що такі красні гори, такі веселі, а сотворив їх злий [чорт] (М. Словник української мови у 20 томах
  5. сотворяти — СОТВОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СОТВОРИ́ТИ, ворю́, во́риш, док., перех., книжн. 1. Те саме, що ство́рювати. Дивно Іванові, що такі красні гори, такі веселі, а сотворив їх злий [чорт] (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  6. сотворяти — Сотворя́ти, -ря́ю, -єш сов. в. сотвори́ти, -рю́, -риш, гл. Сотворять, сотворить, создавать, создать. Сотворив Бог дівчиною. Чуб. V. 482. Словник української мови Грінченка