спереду

ПОПЕ́РЕДУ (перед кимсь, чимсь), СПЕ́РЕДУ, НАПЕРЕДІ, ПЕРЕДО́М діал.; НА ЧОЛІ́ (серед перших, передових). Кроків утікача вже не чути було. Десь він тяжко відсапувався там, попереду (Ю. Андрухович); Як на долоні, видко з Белебеня — спереду сани і ще одні сани, а слідом і весь козацький загін (А. Головко); Пан маршалок ішов передом попід руку з графом (І. Франко); На чолі полку мчить Тарас. Його вигляд страшний (О. Довженко). — Пор. спе́реду.

СПЕ́РЕДУ (на передньому плані, у передній частині чогось), ПОПЕ́РЕДУ, НАПЕ́РЕДІ рідше. Десь спереду з байраку бабахали гармати (А. Головко); Увечері ми гуляли по садку. Попереду йшов старий, а я за ним, а за нами Гапка і Марта (Марко Вовчок); Зложивши руки напереді, скромненько вимовить Аниця: — Ей, де, кумочко! (П. Хоткевич). — Пор. 1. попе́реду.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спереду — спе́реду прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. спереду — пр., попереду; (- події) у майбутньому; ЖМ. перед тим, раніше, у минулому; ЯК ПРИЙ. напереді. Словник синонімів Караванського
  3. спереду — 1》 присл.З переднього, лицьового боку; прот. ззаду. || На деякій відстані перед ким-, чим-небудь; попереду. 2》 присл., рідко. У майбутньому; попереду. 3》 присл., рідко. Раніше, в минулому; перед цим. 4》 прийм., з род. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спереду — СПЕ́РЕДУ. 1. присл. З передньої, лицьової сторони; протилежне ззаду. – Якби побачили тебе селяни, і не пізнали б! – торохтіла Христя, обдивляючись подругу і спереду, і ззаду, і з боків (Панас Мирний); – Знаєте, як буває у вашого брата?... Словник української мови у 20 томах
  5. спереду — Спе́реду, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. спереду — СПЕ́РЕДУ. 1. присл. З передньої, лицьової сторони; протилежне ззаду. — Якби побачили тебе селяни, і не пізнали б! — торохтіла Христя, обдивляючись подругу і спереду, і ззаду, і з боків (Мирний, III, 1954, 176); — Знаєте, як буває у вашого брата?... Словник української мови в 11 томах
  7. спереду — Спереду нар. Спереди, впереди. Словник української мови Грінченка