1. Словник синонімів української мови

спичак

КОЛЮ́ЧКА (голчасте утворення на тілі деяких тварин; загострений кінець стебла, листя рослини тощо), ГО́ЛКА, ШПИ́ЛЬКА, ШПИЧА́К (СПИЧА́К), ШПИ́ЧКА, ШИП, КО́ЛЬКА діал.; ХВОЇ́НКА, ХВОЇ́НА (у хвойних дерев та кущів). Короткі посічені коси настовбурчились на його голові, неначе колючки на їжакові (І. Нечуй-Левицький); Трапилось так, що й бджоли покусали хлопчину, і колючку загнав у ногу (О. Донченко); Їжак скрутився в клубок і виставив гострі голки (О. Копиленко); Малина дика шпичаками ріже (П. Воронько); Я стрімко, прудко побіг. Біг щосили. Об терен штаненята порвав, ноги на спичаках поколов (О. Ковінька); Ішла моя мила По ягідочки В зелені гайочки Та й застромила Тернову шпичку В біленьку ніжку (М. Костомаров); Луска акул складається з маленьких шипів (з журналу); Взявши звичайну з акації кольку, Ноти на "Список кормів" приколов, Дує в трубу! Репетирує польку! (С. Олійник); З усіх гілочок, листків, хвоїнок стікали дрібні краплини (О. Іваненко); Сосни співали колискових пісень і видзвонювали кожною гілочкою, кожною хвоїною (П. Загребельний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спичак — спича́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. спичак — -а, ч. 1》 Молодий паросток очерету. || розм. Те саме, що колючка 1). 2》 Риба-самець під час нересту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спичак — СПИЧА́К, а́, ч. 1. Молодий паросток очерету. Узявшись за руки, пробирались [хлопчаки] зеленим дном саги, щоб нарвати спичаків – молодих ніжно-крихких пагонів очерету, що були такі солодкі і принадні (І. Цюпа); // розм. Те саме, що колю́чка... Словник української мови у 20 томах
  4. спичак — СПИЧА́К, а́, ч. 1. Молодий паросток очерету. Узявшись за руки, пробирались [хлопчаки] зеленим дном саги, щоб нарвати спичаків — молодих ніжно-крихких пагонів очерету, що були такі солодкі і принадні (Цюпа, На крилах.., 1961, 88); // розм. Словник української мови в 11 томах
  5. спичак — Спичак, -ка м. 1) Молодой ростокъ камыша. О. 1862. І. 55. 2) Рыба-самецъ въ то время, когда онъ трется. Мнж. 192. Словник української мови Грінченка