спичак
СПИЧА́К, а́, ч.
1. Молодий паросток очерету.
Узявшись за руки, пробирались [хлопчаки] зеленим дном саги, щоб нарвати спичаків — молодих ніжно-крихких пагонів очерету, що були такі солодкі і принадні (Цюпа, На крилах.., 1961, 88);
// розм. Те саме, що колю́чка 1.
Я стрімко, прудко побіг. Біг щосили. Об терен штаненята порвав, ноги на спичаках поколов (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 69).
2. Риба-самець під час нересту.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спичак — спича́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- спичак — -а, ч. 1》 Молодий паросток очерету. || розм. Те саме, що колючка 1). 2》 Риба-самець під час нересту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спичак — СПИЧА́К, а́, ч. 1. Молодий паросток очерету. Узявшись за руки, пробирались [хлопчаки] зеленим дном саги, щоб нарвати спичаків – молодих ніжно-крихких пагонів очерету, що були такі солодкі і принадні (І. Цюпа); // розм. Те саме, що колю́чка... Словник української мови у 20 томах
- спичак — КОЛЮ́ЧКА (голчасте утворення на тілі деяких тварин; загострений кінець стебла, листя рослини тощо), ГО́ЛКА, ШПИ́ЛЬКА, ШПИЧА́К (СПИЧА́К), ШПИ́ЧКА, ШИП, КО́ЛЬКА діал.; ХВОЇ́НКА, ХВОЇ́НА (у хвойних дерев та кущів). Словник синонімів української мови
- спичак — Спичак, -ка м. 1) Молодой ростокъ камыша. О. 1862. І. 55. 2) Рыба-самецъ въ то время, когда онъ трется. Мнж. 192. Словник української мови Грінченка