спичак

спича́к

-а, ч.

1》 Молодий паросток очерету.

|| розм. Те саме, що колючка 1).

2》 Риба-самець під час нересту.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спичак — спича́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. спичак — СПИЧА́К, а́, ч. 1. Молодий паросток очерету. Узявшись за руки, пробирались [хлопчаки] зеленим дном саги, щоб нарвати спичаків – молодих ніжно-крихких пагонів очерету, що були такі солодкі і принадні (І. Цюпа); // розм. Те саме, що колю́чка... Словник української мови у 20 томах
  3. спичак — КОЛЮ́ЧКА (голчасте утворення на тілі деяких тварин; загострений кінець стебла, листя рослини тощо), ГО́ЛКА, ШПИ́ЛЬКА, ШПИЧА́К (СПИЧА́К), ШПИ́ЧКА, ШИП, КО́ЛЬКА діал.; ХВОЇ́НКА, ХВОЇ́НА (у хвойних дерев та кущів). Словник синонімів української мови
  4. спичак — СПИЧА́К, а́, ч. 1. Молодий паросток очерету. Узявшись за руки, пробирались [хлопчаки] зеленим дном саги, щоб нарвати спичаків — молодих ніжно-крихких пагонів очерету, що були такі солодкі і принадні (Цюпа, На крилах.., 1961, 88); // розм. Словник української мови в 11 томах
  5. спичак — Спичак, -ка м. 1) Молодой ростокъ камыша. О. 1862. І. 55. 2) Рыба-самецъ въ то время, когда онъ трется. Мнж. 192. Словник української мови Грінченка