споганіти

ЗМАРНІ́ТИ (схуднути, виснажитися від горя, туги, хвороби і т. ін.), ПОМАРНІ́ТИ, ОСУ́НУТИСЯ, ПОДА́ТИСЯ, ЗІВ'Я́НУТИ, ЗІВ'Я́ТИ, ПОВ'Я́НУТИ, ЗБЛЯ́КНУТИ, ПОБЛЯ́КНУТИ, ПРИВ'Я́НУТИ, ЗЛИНЯ́ТИ, ПОЛИНЯ́ТИ, ПОЧОРНІ́ТИ, СПОГАНІ́ТИ розм., ЗАСНИ́ДІТИ діал. — Недок.: марні́ти, осува́тися, подава́тися, в'я́нути, бля́кнути, прив'яда́ти, линя́ти, погані́ти. За ті страшні дні вона змізерніла, змарніла, постаріла (І. Нечуй-Левицький); Все поодцвітало, навіть дівчата мов іспали з цвіту, помарніли (Ганна Барвінок); Тільки його понуре лице осунулось і стало, мов земля, очі запали глибоко (І. Франко); Тільки тепер помітив Дмитро, як за останній час подався старий пасічник (М. Стельмах); Марічка зів'яла, споганіла, лице вкрили зморшки, очі позападали (Є. Куртяк); Очі запали, сама зблякла, змарніла дочка (К. Гордієнко); Без жиру й сонця навіки засниділа дитина (В. Бабляк). — Пор. 1. висна́жуватися, ху́днути.

ПОГІ́РШУВАТИСЯ (ставати гіршим), ГІ́РШАТИ, ПСУВА́ТИСЯ, ПОГАНІ́ТИ розм.; ЗНИ́ЖУВАТИСЯ (про якість, майстерність тощо); РОЗЛА́ДНУВАТИСЯ, РОЗХИ́ТУВАТИСЯ, РОЗКЛЕ́ЮВАТИСЯ розм. (про здоров'я, сили, нервову систему); ПІДУПАДА́ТИ (також про настрій, душевний стан). — Док.: погі́ршитися, погі́ршати, зіпсува́тися (зопсува́тися рідше), попсува́тися, попогані́ти, спогані́ти, зни́зитися, розладна́тися, розхита́тися, розкле́їтися, підупа́сти. Мати не тільки не вставала з постелі, як запевнювала Войцехова, але, навпаки, її стан погіршувався щораз більше (І. Франко); Справи байські гіршали щодня. Середняки пішли разом з біднотою й спільно давали одкоша байським зусиллям якось утриматися (О. Донченко); Завжди, коли Геннадій згадував можних сусід поміщиків, настрій йому псувався (П. Кочура); Без його для Галі наче другий світ почавсь, і все на йому споганіло (А. Свидницький); Різко знижується родючість землі (з журналу); Після важкого м'язового напруження погіршується рухомість нервових процесів, подовжується прихований період реакції-відповіді і розладнуються гальмівні процеси (з журналу); Здоров'я зовсім розхиталося; Здоров'я в Антона підупадало. Часто темніло в очах, і він звалювався серед вулиці, ночами заходився довгим приглушеним кашлем (Р. Іваничук).