споминати

ЗГАДА́ТИ (відтворити, поновити в пам'яті що-небудь), ПРИГАДА́ТИ, НАГАДА́ТИ, ЗДУ́МАТИ, НАДУ́МАТИ, ПОПАМ'ЯТА́ТИ, СПОГАДА́ТИ розм., СПОМ'ЯНУ́ТИ розм., СПІМНУ́ТИ діал., ПРИПІМНУ́ТИ діал., НАМЕНУ́ТИ діал., ПОМ'ЯНУ́ТИ заст., ПРИПОМ'ЯНУ́ТИ рідко. — Недок.: зга́дувати, прига́дувати, нага́дувати, зду́мувати, наду́мувати, спога́дувати, спомина́ти, помина́ти, припомина́ти. Чомусь саме тепер дід Дунай згадав свою матір, згадав те, що лежало в найдальшому, найпотаємнішому і до болючих сліз теплому закутку його пам'яті... (М. Стельмах); Юрій пригадав усі події вчорашнього дня (В. Собко); Вона йшла і старалася нагадати собі плавні, як бачила їх згори, до переправи (М. Коцюбинський); Як здумає він, що Галя не переможе батька-матері, ..то серце його наче хто в жмені здавить (Панас Мирний); Артем помовчить трохи, мовби надумує, а потім: — Скажи мені, хто твої друзі, і я скажу тобі — хто ти (А. Головко); — Ви ще попам'ятаєте, хто для вас Іван Руснак (А. Крушельницький); Як зненацька у людській розмові Дружній голос душу стрепене, Як заблисне в посмішці раптовій Юне личко, — спогадай мене! Спогадай, бо сивина навчила Кожну мить хорошу берегти (М. Рильський); Як було нам і важко, і гірко, Як нещадно пекло нас вогнем, Пам'ятаєш, напевне, Охтирко, І тебе ми не раз спом'янем (О. Ющенко); І ворухнуть не можу я рукою, Коли спімну, що ні одно гаряче Дівоче серце не зітхне, не сплаче, І не затужить нищечком за мною (І. Франко); Він розказав, де його хата стоїть, пойменував сусід своїх — не наменув тільки про Галю (Марко Вовчок). — Пор. 3. оживля́ти.

ПОМ'ЯНУ́ТИ (справити поминки по комусь померлому), СПОМ'ЯНУ́ТИ, СПІМНУ́ТИ діал. — Недок.: помина́ти, спомина́ти. Пом'янути діда Архипа зібрався весь рід (Ю. Збанацький); Хто ж їх старість привітає, За дитину стане? Хто заплаче, поховає? Хто душу спом'яне? (Т. Шевченко); І виросла над ним могила, Пісок вкрив віщеє лице, Померли ті, що чтили та любили, Ніхто тепер не сплаче, не спімне (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. споминати — спомина́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. споминати — див. ЗГАДУВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. споминати — див. пам'ятати Словник синонімів Вусика
  4. споминати — -аю, -аєш, недок., спом'янути і діал. спімнути, -ну, -неш, док., перех. і зі спол. що, як, з прикм. про, розм. за, о. 1》 Відтворювати в пам'яті, свідомості події, обставини, образи і т. ін. минулого, відновлювати уявлення про кого-, що-небудь; згадувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. споминати — Згадувати, згадати, позгадувати, нагадувати, нагадати, понагадувати, пригадувати, пригадати, попригадувати, здумувати, здумати, поздумувати, надумувати, надумати, понадумувати, придумувати, придумати, попридумувати, удумувати, удумати, повдумувати Словник чужослів Павло Штепа
  6. споминати — СПОМИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПОМ'ЯНУ́ТИ і діал. СПІМНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що і з спол. що, як, з прийм. про, розм. за, о. 1. Відтворювати в пам'яті, свідомості події, обставини, образи і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  7. споминати — спомина́ти згадувати (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. споминати — Спомина́ти, -на́ю, -на́єш, -на́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. споминати — СПОМИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПОМ’ЯНУ́ТИ і діал. СПІМНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і з спол. що, як, з прийм. про, розм. за, о. 1. Відтворювати в пам’яті, свідомості події, обставини, образи і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  10. споминати — Спомина́ти, -наю, -єш сов. в. спом'янути, -ну, -неш, гл. Вспоминать, вспомнить. Та я ж рано встаю, то і вас спом'яну, та я пізно лягаю, то я й вас споминаю. Мил. 201. Про любощі спом'янули. Чуб. V. 58. Словник української мови Грінченка