1. Словник синонімів української мови

спорожніти

СПОРОЖНІ́ТИ (стати пустим, не зайнятим людьми), ЗБЕЗЛЮ́ДНІТИ, ЗБЕЗЛЮ́ДІТИ рідше, ОБЕЗЛЮ́ДНІТИ, ОБЕЗЛЮ́ДІТИ рідше, ЗНЕЛЮДНІ́ТИ, СПУСТІ́ТИ, ОПУСТІ́ТИ рідше, ЗАПУСТІТИ підсил., СПУСТО́ШИТИСЯ підсил., ОСИРОТІ́ТИ підсил. — Недок.: порожні́ти, безлю́дніти, пусті́ти. Спорожнів майдан. Спорожніли вулиці. Прищухло, ніби вимерло село (О. Гончар); Порожніє в хаті, пустіє і в коморі, і надворі, бо сказано, без хазяїна і двір плаче (І. Нечуй-Левицький); Забитих і люто замордованих було стільки, що збезлюдніли цілі області (О. Довженко); Забрав він її (дівчину) та й повів... Якось у хаті спустіло, обезлюдніло (Марко Вовчок); Кругом спустіло. Було чути, як надворі, по наїждженій дорозі свистіли і скрипіли, від'їжджаючи, сани (С. Васильченко); Все потягло, що робити уміло, На косовицю, село опустіло (Я. Щоголів); Запустіло село; Єремія побачив, що треба змінити спосіб діяння, щоб часом його слободи не спустошились зовсім вкрай, до решти. Він заборонив вішати людей (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спорожніти — спорожні́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. спорожніти — док., спустіти, випорожнитися, о. осиротіти, р. вилюдніти; (- місто) обезлюдіти. Словник синонімів Караванського
  3. спорожніти — -ію, -ієш, док. 1》 тільки 3 ос. Стати пустим, порожнім; спорожніти, випорожнитися. || Стати ніким не зайнятим, не заповненим, звільнитися від чиєї-небудь присутності. 2》 перен. Відчути себе духовно спустошеним, нездатним до активної творчої діяльності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спорожніти — СПОРОЖНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. тільки 3 ос. Стати пустим, порожнім; опорожніти, випорожнитися. Розпозичав [Охрім] гроші то тому, то іншому, ще до того й погуляти любив, та й не схаменувся... Словник української мови у 20 томах
  5. спорожніти — СПОРОЖНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. тільки 3 ос. Стати пустим, порожнім; опорожніти, випорожнитися. Розпозичав [Охрім] гроші то тому, то іншому, ще до того й погуляти любив, та й не схаменувся, як подвір’я спустіло і ковані скрині спорожніли (Вовчок, І... Словник української мови в 11 томах
  6. спорожніти — Спорожні́ти, -ні́ю, -єш гл. Опустѣть. Млин молов, під льодом спорожніло, то й гуготить, як їдеш. Волч. у. Словник української мови Грінченка