спорожніти
СПОРОЖНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.
1. тільки 3 ос. Стати пустим, порожнім; опорожніти, випорожнитися.
Розпозичав [Охрім] гроші то тому, то іншому, ще до того й погуляти любив, та й не схаменувся, як подвір’я спустіло і ковані скрині спорожніли (Вовчок, І, 1955, 95);
Останній ківш спорожнів. Метал заповнив усе (Собко, Біле полум’я, 1952, 285);
// Стати ніким не зайнятим, не заповненим, звільнитися від чиєї-небудь присутності.
Сигнал сповістив про початок уроку. Коридор миттю спорожнів (Багмут, Щасл. день.., 1951, 20);
Берег спорожнів, рибалки пішли геть (Ю. Янов., II, 1958, 191).
2. перен. Відчути себе духовно спустошеним, нездатним до активної творчої діяльності.
Як спорожнів, спустів я нині..! Як живу Одноманітно! (Рильський, Поеми, 1957, 37).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спорожніти — спорожні́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- спорожніти — док., спустіти, випорожнитися, о. осиротіти, р. вилюдніти; (- місто) обезлюдіти. Словник синонімів Караванського
- спорожніти — -ію, -ієш, док. 1》 тільки 3 ос. Стати пустим, порожнім; спорожніти, випорожнитися. || Стати ніким не зайнятим, не заповненим, звільнитися від чиєї-небудь присутності. 2》 перен. Відчути себе духовно спустошеним, нездатним до активної творчої діяльності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спорожніти — СПОРОЖНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. тільки 3 ос. Стати пустим, порожнім; опорожніти, випорожнитися. Розпозичав [Охрім] гроші то тому, то іншому, ще до того й погуляти любив, та й не схаменувся... Словник української мови у 20 томах
- спорожніти — СПОРОЖНІ́ТИ (стати пустим, не зайнятим людьми), ЗБЕЗЛЮ́ДНІТИ, ЗБЕЗЛЮ́ДІТИ рідше, ОБЕЗЛЮ́ДНІТИ, ОБЕЗЛЮ́ДІТИ рідше, ЗНЕЛЮДНІ́ТИ, СПУСТІ́ТИ, ОПУСТІ́ТИ рідше, ЗАПУСТІТИ підсил., СПУСТО́ШИТИСЯ підсил., ОСИРОТІ́ТИ підсил. — Недок. Словник синонімів української мови
- спорожніти — Спорожні́ти, -ні́ю, -єш гл. Опустѣть. Млин молов, під льодом спорожніло, то й гуготить, як їдеш. Волч. у. Словник української мови Грінченка