співтовариство

ОБ'ЄДНАННЯ кого, чого або яке (група осіб, установ, держав і т. ін., пов'язаних спільними економічними, політичними і т. ін. цілями, завданням тощо), СОЮ́З, СПІВДРУ́ЖНІСТЬ, СПІВТОВАРИ́СТВО (незалежних, суверенних держав); ФЕДЕРА́ЦІЯ (організацій, держав, кожна з яких має власні законодавчі, виконавчі і судові органи); КОНФЕДЕРА́ЦІЯ (організацій, суверенних держав, що мають спільні керівні органи); БЛОК, КОАЛІ́ЦІЯ (держав, партій і т. ін. для тимчасових спільних дій перев. політичного, воєнного характеру); ЛІ́ГА (окремих осіб, організацій, держав з певною суспільно-політичною метою). Виробниче об'єднання; Літературне об'єднання; Союз товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця; Союз Радянських Соціалістичних Республік; Троїстий Союз; Співдружність незалежних держав; Світове співтовариство; Всесвітня федерація футболу; Російська Федерація; Швейцарська конфедерація; Політичний блок; В 1686 р. російській дипломатії вдалося добитися виступу проти Туреччини порівняно широкою коаліцією європейських держав, так званої священної ліги (Росія, Польща, Австрія, Венеція) (з посібника); Ліга американських українців. — Пор. 1. організа́ція.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співтовариство — співтовари́ство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. співтовариство — СПІВТОВАРИ́СТВО, а, с. Об'єднання на певних засадах. Звичайно, брати до уваги думку світового співтовариства треба (з газ.); Входження України у світове і европейське співтовариства; Міжнародне співтовариство астрономів. Словник української мови у 20 томах