1. Словник синонімів української мови

сталь

I. СТАЛЬ (твердий ковкий метал — сплав заліза з вуглецем та іншими домішками), КРИ́ЦЯ, ДУЛЕ́ВИНА діал. (міцно загартована сталь); НЕРЖАВІ́ЙКА розм. (яка не піддається ржавінню). Судно.. одягнуте у важку непробійну сталь (О. Гончар); Вигнулась, зашипіла криця.. Гостра пилка, заглиблюючись у дерево, виспівує зовсім так, мов жучок-музичка (М. Стельмах); Нічого, друже, не журися! В дулевину себе закуй (Т. Шевченко). — Пор. I. була́т.

ПА́СМО (пучок волосся), ЖМУТ, ПОВІ́СМО, ПРЯ́ДКА, СТА́ЛКА (СТА́ЛЬКА) розм., СТАЛЬ діал. (довгого волосся). Уклін земний земній твоїй утомі І сивим пасмам серед чорних кіс! (М. Рильський); Вибився з-під картуза крилом грака жмут волосся (А. Шиян); З-під капелюха вибивалося повісмо білого волосся (Ю. Збанацький); — Як засне (чоловік), то сим ножем одріжеш у його прядку волосся і оддаси мені (О. Стороженко); З голови на плечі падали дві довгенькі косички, заплетені в три сталки (С. Чорнобривець). — Пор. па́тли.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сталь — сталь 1 іменник жіночого роду метал сталь 2 іменник жіночого роду сталка — смуга, пасмо, пласт, пластинка діал. Орфографічний словник української мови
  2. сталь — Криця, дулевина, (дамаська) булат; (якої не бере іржа) сов. нержавійка. Словник синонімів Караванського
  3. сталь — Криця, дулевина, харалужь Словник чужослів Павло Штепа
  4. сталь — СТАЛЬ¹, і, ж. 1. Твердий ковкий метал сріблисто-сірого кольору, що становить собою сплав заліза (основа) з вуглецем та іншими домішками, які вводяться для потрібної зміни якості; криця. Словник української мови у 20 томах
  5. сталь — В вогні залізо сталиться. Пригоди роблять нас витревалими. Сталь—сталлю острять. Значіння, як і сказано. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. сталь — I -і, ж. 1》 Твердий ковкий метал сріблисто-сірого кольору, що становить собою сплав заліза (основа) з вуглецем та іншими домішками, які вводяться для потрібної зміни якості; криця. Вуглецева сталь. Легована сталь. Ресорна сталь. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. сталь — Сплав заліза з вуглецем (до 2%) та ін. елементами, який піддається пластичній обробці (куванню, протяганню); рідку с. одержують з чавуну конверторним чи мартенівським способом або в електропечах; розрізняють вуглецеві... Універсальний словник-енциклопедія
  8. сталь — СТАЛЬ¹, і, ж. 1. Твердий ковкий метал сріблисто-сірого кольору, що становить собою сплав заліза (основа) з вуглецем та іншими домішками, які вводяться для потрібної зміни якості; криця. Словник української мови в 11 томах
  9. сталь — Сталь, -лі ж. 1) Сталь. Дзеркало ясне з твердої сталі. К. Іов. 83. 2) = сталька. Волоки в одну сталь з валу. АД. І. 172. Словник української мови Грінченка