сталь

Значення в інших словниках

1. сталь — сталь 1 іменник жіночого роду метал сталь 2 іменник жіночого роду сталка — смуга, пасмо, пласт, пластинка діал. Орфографічний словник української мови
2. сталь — Криця, дулевина, (дамаська) булат; (якої не бере іржа) сов. нержавійка. Словник синонімів Караванського
3. сталь — Криця, дулевина, харалужь Словник чужослів Павло Штепа
4. сталь — СТАЛЬ¹, і, ж. 1. Твердий ковкий метал сріблисто-сірого кольору, що становить собою сплав заліза (основа) з вуглецем та іншими домішками, які вводяться для потрібної зміни якості; криця. Словник української мови у 20 томах
5. сталь — I -і, ж. 1》 Твердий ковкий метал сріблисто-сірого кольору, що становить собою сплав заліза (основа) з вуглецем та іншими домішками, які вводяться для потрібної зміни якості; криця. Вуглецева сталь. Легована сталь. Ресорна сталь. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. сталь — Сплав заліза з вуглецем (до 2%) та ін. елементами, який піддається пластичній обробці (куванню, протяганню); рідку с. одержують з чавуну конверторним чи мартенівським способом або в електропечах; розрізняють вуглецеві... Універсальний словник-енциклопедія
7. сталь — I. СТАЛЬ (твердий ковкий метал — сплав заліза з вуглецем та іншими домішками), КРИ́ЦЯ, ДУЛЕ́ВИНА діал. (міцно загартована сталь); НЕРЖАВІ́ЙКА розм. (яка не піддається ржавінню). Судно.. одягнуте у важку непробійну сталь (О. Словник синонімів української мови
8. сталь — СТАЛЬ¹, і, ж. 1. Твердий ковкий метал сріблисто-сірого кольору, що становить собою сплав заліза (основа) з вуглецем та іншими домішками, які вводяться для потрібної зміни якості; криця. Словник української мови в 11 томах
9. сталь — Сталь, -лі ж. 1) Сталь. Дзеркало ясне з твердої сталі. К. Іов. 83. 2) = сталька. Волоки в одну сталь з валу. АД. І. 172. Словник української мови Грінченка