сталь

СТАЛЬ¹, і, ж.

1. Твердий ковкий метал сріблисто-сірого кольору, що становить собою сплав заліза (основа) з вуглецем та іншими домішками, які вводяться для потрібної зміни якості; криця.

Сталлю називається сплав заліза з вуглецем, в якому вуглецю міститься не більше як 1,7% (з навч. літ.);

Венера зачала благати І за Енеечка прохати, Вулкан йому щоб допоміг: Енеєві зробив би збрую Із сталі, міді, золотую (І. Котляревський);

Полковник Чубенко повернувся знову до печі – варити сталь (Ю. Яновський);

Вслухайтесь, друзі, в дужий гомін, вдивляйтесь пильно в світлу даль, – то пломеніє сяйво домен, то із мартенів ллється сталь (І. Гончаренко);

Вуглецева сталь (Леся Українка);

Космічна сталь;

Легована сталь;

Ресорна сталь;

* Образно. Санки летять під білії намети ялин лапатих, поміж колонади струнких, поважних сосен, через ріки, у сталь заковані (Леся Українка);

Сталь і ніжність, любий мій, поєднать в собі зумій (П. Тичина);

* У порівн. Загриміли акорди, міцні, як сталь (І. Нечуй-Левицький);

* Образно. * У порівн. Твердим якимось, як сталь, голосом сказав [Василь]: – Марусю! Я вбив князя (Г. Хоткевич);

* Образно. * У порівн. Блиснули довгасті сірі, мов сталь клинка, очі (М. Стельмах);

// перен. Про колір, який нагадує цей метал.

Один ворон уповільнив літ, ніби завмер на місці, потім пішов боком і, блиснувши чорною сталлю, ринув головою вниз (Григорій Тютюнник).

2. збірн. Сталеві вироби, конструкції, сукупність сталевих предметів, машин і т. ін;

// перен. Про холодну зброю, снаряди, кулі, осколки і т. ін.

І шевську смолу прикладає [Япид до рани], Но все те трохи помагає .. Обценьками питавсь, кліщами, Крючками, щипцями, зубами, Щоб вирвать проклятущу сталь (І. Котляревський);

Лунають удари сталі об сталь. Шумить стадіон, захоплений вправністю майстрів штикового бою (І. Багмут);

Фашистські орди топчуть жито, в Дніпрі їх коні воду п'ють... І на землі, що сталлю збита, такий ще вітер не шумів (В. Сосюра).

△ (1) Бесеме́рівська сталь – сталь, яку одержують продуванням крізь розтоплений чавун кисню, що випалює наявні в чавуні домішки.

Бесемерівська сталь твердіша за мартенівську, в неї підвищена стійкість проти спрацювання, кращі антикорозійні властивості (з наук. літ.);

(2) Була́тна сталь, заст. – високого ґатунку й особливого гарту сталь з узорчастою поверхнею; булат.

* У порівн. Та невже ж то пісня лебедина .. То заграє сяйно як перлина, .. То дзвенить, немов булатна сталь (М. Нагнибіда);

(3) Дама́ська сталь:

а) високий ґатунок сталі, вигот. шляхом зварювання декількох смуг сталі й заліза.

Збройники кували із дамаської сталі шаблю для полковника Кривоноса (П. Панч);

Щербилася, притуплювалася широка блискуча дамаської криці Сіркова шабля на жовтих , твердих, як кістка, кизилових татарських палицях та турецьких шаблях (Ю. Мушкетик);

б) Меч, шабля, кинджал та ін. зброя, зробл. з дамаської сталі (криці).

Йдучи, султан дивився на лезо, що відсвічувало синім вогнем. Це була дамаська криця, викувана й вигострена майже до жасткості (Ю. Мушкетик);

* Образно. І вежі падають, ландскнехтів у покоси Кладе дамаська сталь (А. Малишко);

(4) Калібро́вана сталь – катана сталь, яку додатково обробляють холодним волочінням і випускають у вигляді прутиків із точним розміром та гладкою поверхнею;

(5) Кутова́ сталь – те саме, що Кутове́ залі́зо (див. залі́зо);

(6) Марте́нівська сталь – сталь, виплавлена в такій печі.

За допомогою кисню на Україні тепер виплавляється майже третина всієї мартенівської сталі (з наук.-попул. літ.);

(7) Молібде́нова сталь – машинобудівна сталь, що містить у собі молібден;

(8) Нержаві́юча сталь – стійка проти корозії сталь.

Нержавіюча сталь від звичайної відрізняється тим, що вона не окислюється під дією зовнішніх факторів (з наук.-попул. літ.);

(9) Спокі́йна сталь – сталь, яку одержують при більш повному, в порівнянні з киплячою і напівспокійною сталлю, розкисленні рідкого металу і яка характеризується більшою однорідністю властивостей.

Поділ сталі на групи залежить від кількості кисню, що міститься в ній у вигляді сполук (окисів). Так, в спокійній сталі кисню менше, в киплячій більше, а у напівспокійній ще більше (з наук.-попул. літ.).

СТАЛЬ², і, ж., діал.

Сталка, сталька.