1. Приповідки або українсько-народня філософія

спілка

Найліпша спілка, то чоловік і жінка.

Бо і у сварці мусять годитися над своїм добром.

Не приставай з панами до спілки, бо як твоє довше, то утнуть, а як коротше, то натягнуть.

Життєвий досвід нашого народу з польськими панами, які усе його кривдили.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спілка — спі́лка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири спі́лки Орфографічний словник української мови
  2. спілка — 1. Тісне єднання; зв’язок: братерська спілка, творча спілка, спілка однодумців. 2. Об’єднання людей, пов’язане спільними умовами життя, спільною метою, товариство; громадське об’єднання: видавнича спілка, спілка молоді, гончарська спілка... Літературне слововживання
  3. спілка — Єднання, зв'язок; (гурт) товариство, співтовариство, співдружність, ОБ'ЄДНАННЯ, ліґа; (двох) п. тандем; (виробнича) корпорація; (політична) органзація; п! СОЮЗ. Словник синонімів Караванського
  4. спілка — [сп’ілка] -лкие, д. і м. -лц'і, мн. -лки, -лок дв'і сп'ілкие Орфоепічний словник української мови
  5. спілка — -и, ж. 1》 Тісне єднання, зв'язок. Йти до спілки — об'єднуватися. Тримати спілку з ким — товаришувати; водити компанію. У спілці з ким — а) разом, спільно з ким-небудь; б) у компанії з ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. спілка — СПІ́ЛКА, и, ж. 1. Тісне єднання, зв'язок. Статуї, і садові куртини, І шафи книжкові – все свідчить тут мені, Що спілка з музами твої скрашає дні (М. Зеров); Якось батько виявив подвійну Юркову бухгалтерію і припинив з ним торговельну спілку (С. Словник української мови у 20 томах
  7. Спілка — (Укр. соціал-демократична Спілка) політична організація, утворена 1904 шляхом виходу фракції М. Меленевського з Революційної укр. партії; заперечувала необхідність національної організації для укр. пролетаріату; 1905 увійшла до рос. Універсальний словник-енциклопедія
  8. спілка — ОРГАНІЗА́ЦІЯ (сукупність людей, держав і т. ін., організована на основі спільності інтересів, мети, програми дій, статуту й т. ін.); ТОВАРИ́СТВО, ГРОМА́ДА, БРА́ТСТВО (організаційно менш зв'язана); СПІ́ЛКА (перев. Словник синонімів української мови
  9. спілка — Спі́лка, спі́лки, спі́лці; спі́лки́, спі́ло́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. спілка — СПІ́ЛКА, и, ж. 1. Тісне єднання, зв’язок. Вийшли ми, браття, з народу, Діти робочих родин. Спілка братерська й свобода — Шлях перед нами один (Пісні та романси.. Словник української мови в 11 томах
  11. спілка — Спілка, -ки ж. Компанія, товарищество. Чоловік та жінка, то одна спілка. Ном. тримати спі́лку. Вести компанію. Не тримай з панами спілки. Словник української мови Грінченка