спілка
спі́лка
-и, ж.
1》 Тісне єднання, зв'язок.
Йти до спілки — об'єднуватися.
Тримати спілку з ким — товаришувати; водити компанію.
У спілці з ким — а) разом, спільно з ким-небудь; б) у компанії з ким-небудь.
2》 Об'єднання людей, пов'язаних спільними умовами життя, спільною метою; товариство.
|| Невелике об'єднання людей зі спільними інтересами в торгівлі, виробництві тощо.
|| Компанія.
3》 Громадське об'єднання, організація (часто в назвах товариств, партій). Професійна спілка.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спілка — спі́лка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири спі́лки Орфографічний словник української мови
- спілка — 1. Тісне єднання; зв’язок: братерська спілка, творча спілка, спілка однодумців. 2. Об’єднання людей, пов’язане спільними умовами життя, спільною метою, товариство; громадське об’єднання: видавнича спілка, спілка молоді, гончарська спілка... Літературне слововживання
- спілка — Єднання, зв'язок; (гурт) товариство, співтовариство, співдружність, ОБ'ЄДНАННЯ, ліґа; (двох) п. тандем; (виробнича) корпорація; (політична) органзація; п! СОЮЗ. Словник синонімів Караванського
- спілка — [сп’ілка] -лкие, д. і м. -лц'і, мн. -лки, -лок дв'і сп'ілкие Орфоепічний словник української мови
- спілка — СПІ́ЛКА, и, ж. 1. Тісне єднання, зв'язок. Статуї, і садові куртини, І шафи книжкові – все свідчить тут мені, Що спілка з музами твої скрашає дні (М. Зеров); Якось батько виявив подвійну Юркову бухгалтерію і припинив з ним торговельну спілку (С. Словник української мови у 20 томах
- спілка — Найліпша спілка, то чоловік і жінка. Бо і у сварці мусять годитися над своїм добром. Не приставай з панами до спілки, бо як твоє довше, то утнуть, а як коротше, то натягнуть. Життєвий досвід нашого народу з польськими панами, які усе його кривдили. Приповідки або українсько-народня філософія
- Спілка — (Укр. соціал-демократична Спілка) політична організація, утворена 1904 шляхом виходу фракції М. Меленевського з Революційної укр. партії; заперечувала необхідність національної організації для укр. пролетаріату; 1905 увійшла до рос. Універсальний словник-енциклопедія
- спілка — ОРГАНІЗА́ЦІЯ (сукупність людей, держав і т. ін., організована на основі спільності інтересів, мети, програми дій, статуту й т. ін.); ТОВАРИ́СТВО, ГРОМА́ДА, БРА́ТСТВО (організаційно менш зв'язана); СПІ́ЛКА (перев. Словник синонімів української мови
- спілка — Спі́лка, спі́лки, спі́лці; спі́лки́, спі́ло́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- спілка — СПІ́ЛКА, и, ж. 1. Тісне єднання, зв’язок. Вийшли ми, браття, з народу, Діти робочих родин. Спілка братерська й свобода — Шлях перед нами один (Пісні та романси.. Словник української мови в 11 томах
- спілка — Спілка, -ки ж. Компанія, товарищество. Чоловік та жінка, то одна спілка. Ном. тримати спі́лку. Вести компанію. Не тримай з панами спілки. Словник української мови Грінченка