старкуватий

I. ЛІ́ТНІЙ (середнього віку), НЕМОЛОДИ́Й, В ЛІТА́Х, СТАТЕ́ЧНИЙ, ПОВА́ЖНИЙ, СОЛІ́ДНИЙ, ПІДТО́ПТАНИЙ розм.; СТАРКУВА́ТИЙ, ПІДСТА́РКУВАТИЙ, ПРИСТА́РКУВАТИЙ, ПО́СТАРИЙ розм.; ПРИ́СТАРИЙ заст., ДОХОДЖА́ЛИЙ діал. (який вже має ознаки старіння, не зовсім старий). До стравниці (їдальні) зайшла літня, трохи зігнута жінка з сивим волоссям на голові (С. Скляренко); До кабінету увійшов високий на зріст, немолодий вже чоловік, надзвичайно імпозантної зовнішності (О. Довженко); Іще як мій покійний чоловік за Кошута служив поліцаєм у Пешті, то я вже була молодиця в літах (О. Маковей); Корсуниха прибралася в пісну плахту, як і належить статечній молодиці, що носила барвисті плахти замолоду (Ю. Яновський); За столиками вечеряють колгоспники та колгоспниці поважного віку (Я. Мамонтов); Бонковський біг за нею (Олесею), а солідний Балабуха ледве догнав їх коло грядок фіалок та айстр (І. Нечуй-Левицький); Ломачевський був вже літній, трохи підтоптаний кавалер, але здоровий, плечистий (І. Нечуй-Левицький); Софія з погордою глянула на трьох старкуватих та гладких німців, що сиділи близько неї (Леся Українка); Худорлявий, в пенсне, вже підстаркуватий інспектор цікавився всім (Д. Бедзик); Як усякий ситий, безжурний, а до того пристаркуватий міщанин, Мабаш більш від усього на світі боявся смерті (В. Гжицький); Устим пристарий чоловік (Словник Б. Грінченка); — В одного доктора три старі панни, в другого — дві, так само вже підтоптані та доходжалі .. — сказала Балабушиха (І. Нечуй-Левицький).