старовина

ДАВНИНА́ (давноминулі часи), СТАРОВИНА́, ДАВНОМИНУ́ЛЕ, ДА́ВНЄ, СТАРОЖИ́ТНІСТЬ, ДА́ВНІСТЬ, СТАРОДЕ́ННЯ поет., ДІДІ́ВЩИНА заст., СТАРОСВІ́ТЩИНА заст.; СИВИНА́ поет., СИВИЗНА́ поет. (перев. із сл. віків, століть); ПРАДАВНИНА́, ПРЕ́ДКІВЩИНА, ПРА́ВІК (ПРА́ВІКИ), ПЕРЕДВІ́К, ПЕРВОВІ́К заст. (стародавні часи). Давня то давнина, а наче вчора діялось (Марко Вовчок); Над містом променіли золотоголові пам'ятники старовини (О. Досвітній); Поема (М. Бажана) "Данило Галицький".. не відносить нашу увагу в давноминуле, а по суті перекликається з днями великої битви проти фашизму (А. Малишко); Почав я, старий, те давнє згадувати (Марко Вовчок); Дві культурні течії живили творчість Анатолія Петрицького — романтика старожитності і раціоналізм сучасності (з журналу); Режисер віддаляє нас у сиву давність, коли й життя текло помалу, і степ та земля були у нас безлюдні (Ю. Яновський); Відомий звичай стародення: несуть на блюдечках варення (переклад М. Рильського); Свідок слави дідівщини З вітром розмовляє (Т. Шевченко); Так велося у ту старосвітщину, що рада була старша одгетьмана (П. Куліш); Сивина віків створювала найкращі пісні про кохання (М. Стельмах); Виринають з сивизни століть і проходять гордою ходою перед нашими воїнами славні прадіди — Байда-Вишневецький, Дорошенко, Нечай, Богун і Богдан (О. Довженко); У прадавнину било (тут) хвилями море (з газети); Кажуть, архітектурні форми предківщини полягають у розумному наслідуванні природи (М. Рудь); На холодній стромині повитої в хмари гори.. Льодовик невідомий і грізний лежав із правіку (Л. Первомайський); Втратити ватру на полонині — се така сама трагедія, як і в передвіках утратити вогонь взагалі (Г. Хоткевич); З первовіку не було гір, лише вода... (М. Коцюбинський). — Пор. 1. мину́ле.

ДАВНИНА́ (події, звичаї, пам'ятки тощо далекого минулого), СТАРОВИНА́, СТАРИНА́ рідше, СТАРОЖИ́ТНОСТІ, ДРЕ́ВНОСТІ книжн., АРХА́ЇКА книжн., МИНУ́ВШИНА заст., СТАРОСВІ́ТЩИНА заст.; ПРАДАВНИНА́ (події, звичаї, дуже далекі від сучасності). Він знав з практики, що старі люди завжди хвалять давнину (В. Гжицький); Чим давніша була пісня, казка чи легенда, тим блискучіше палали очі в аматорів старовини (М. Рильський); Віяло від неї (зали) якимсь таємничим духом старини (І. Франко); Над дослідженням старожитностей працюють численні експедиції археологів (з журналу); Єгипетські древності; Народний орнамент можуть відносити до пережитої старовини, до архаїки.. тільки невігласи (з газети); Минувшину вивчавши, зрозумів Красу подій, що сталися допіру (Є. Плужник); О. Гервасій вчивсь на псалтирі і вийшов панотцем простим, людяним, ..держався старосвітщини (А. Свидницький); Прадавнина матріархальних відносин.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старовина — старовина́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. старовина — Старі часи <�епоха>, <�сива> ДАВНИНА, предковіччина, дідівщина. Словник синонімів Караванського
  3. старовина — див. давнина; минуле Словник синонімів Вусика
  4. старовина — СТАРОВИ́НА, и, ж., збірн. 1. Те, що вже віджило, застаріло. [Одарка:] Скільки вас не просю [прошу], скільки не благаю, щоб навчили мене старосвітських пісень, а ви все не хочете. [Зачепиха:] І нащо тобі та старовина?... Словник української мови у 20 томах
  5. старовина — I старовин`а-и, ж. 1》 Колишні, давно минулі часи; давня епоха. Сива старовина — дуже давні часи, роки. У старовину — колись, дуже давно. 2》 Те, що було колись, дуже давно. || Те, що створене, зроблене дуже давно, у давні часи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. старовина — Старовина́, -ни́, -ні́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. старовина — СТАРОВИ́НА, и, ж., збірн. 1. Те, що вже віджило, застаріло. [Одарка:] Скільки вас не просю [прошу], скільки не благаю, щоб навчили мене старосвітських пісень, а ви все не хочете. [Зачепиха:] І нащо тобі та старовина?... Словник української мови в 11 томах
  8. старовина — Старовина, -ни ж. 1) Старина. Бере живий жаль, як згадаєш старовину. Ном. № 680. 2) старовина. Старая матерія, старый матеріалъ, употребленный для новой одежды. Та хиба сей кожух з нового? То з старовини, з тих старих смушків. Екатер. у. 3) Шерсть старыхъ овецъ. Вх. Зн. 66. см. стариця 3. Словник української мови Грінченка