старомодний

ЗАСТАРІ́ЛИЙ (який вийшов з ужитку, не відповідає сучасним вимогам), НЕСУЧА́СНИЙ, АНАХРОНІ́ЧНИЙ, ПАТРІАРХА́ЛЬНИЙ підсил., ДОІСТОРИ́ЧНИЙ підсил. ірон., ДОПОТО́ПНИЙ підсил. ірон.; АРХАЇ́ЧНИЙ, ВІДЖИ́ЛИЙ (ВІДЖИ́ТИЙ), ПЕРЕСТА́РІЛИЙ (перев. про явища духовного, соціального і т. п. характеру). — Марш! — з характерним таджицьким акцентом командував Самієв і йшов далі. Хіба він повинен був зупинятися через те, що мав перед собою застарілу карту Центральної Європи? (О. Гончар); — Ми.. в цих патріархальних сукнях поставали схожі на якихсь святих преподобниць (І. Нечуй-Левицький); Лист однаково в той день не пішов би, — такі-то ще доісторичні тут пошти (Леся Українка); Нас переганяли буквально всі машини, навіть допотопні "Москвичі" з розкладушками і матрацами на верхніх багажниках (П. Загребельний); Повинен прямо я сказать, Що став цей звичай архаїчним (М. Рильський); А молоді.. бунтували проти старосвітських забобонів, віджилих норм і традицій (В. Речмедін); — Загарбавшись між свої чотири стіни, не завдають вони собі навіть стільки праці, щоби дещо путнього прочитати, щоби.. очиститись з перестарілих, дурних, просто смішних пересудів (О. Кобилянська). — Пор. 1. старови́нний, 1. старомо́дний.

СТАРОВИ́ННИЙ (який існує здавна, поширений, прийнятий у давні часи, сприймається як застарілий), СТАРОДА́ВНІЙ, ПРАДА́ВНІЙ, СТАРОСВІ́ТСЬКИЙ, СТАРОЖИ́ТНІЙ, ДІДІ́ВСЬКИЙ, ПРА́ДІДІВСЬКИЙ, ПРА́ДІДНИЙ, ПРЕ́ДКІВСЬКИЙ, ДОПОТО́ПНИЙ ірон., жарт.; АНТИКВА́РНИЙ (старовинний і цінний); АРХАЇ́ЧНИЙ. Просили (хлопчики) від імені вчителя і гуртка юних істориків дати які-небудь старовинні чабанські речі для.. музею (О. Гончар); Одні дивилися, чи підходить той випадок під стародавній звичай, другі — чи слугує на користь чоловікові (Панас Мирний); У двір прикотили дві високі старосвітські карети (І. Нечуй-Левицький); Мав методи, признаться, старожитні Тодось у садовому ремеслі (М. Рильський); Тут стояли велике дерев'яне ліжко і стара допотопна скриня (В. Кутняк); Антикварна ваза; Архаїчне слово. — Пор. 1. да́вній, застарі́лий, 1. старомо́дний.

СТАРОМО́ДНИЙ (який вийшов з моди, який відповідає старій моді), СТАРОСВІ́ТСЬКИЙ. — А що ж мені накажеш — носити старомодні галстуки, з часів минулого століття? (О. Донченко); Автор проекту керувався дещо пасивним старомодним принципом (О. Довженко); (Любов:) От як? У вас же були теорії, не такі старосвітські (Леся Українка). — Пор. застарі́лий, 1. старови́нний.

СТАРОМО́ДНИЙ (який дотримується старих поглядів, звичаїв, правил і т. ін.), СТАРОСВІ́ТСЬКИЙ, СТАРОЗАВІ́ТНИЙ розм. — Пам'ятайте-бо таки, що в Каралаєвій в нутрі сидить дві баби: одна ліберально-модна, а друга старомодна консерваторка (І. Нечуй-Левицький); Тітка Клавда в чорній оксамитовій сукні, поважна, старосвітська, стояла на порозі й вітала гостей (Ірина Вільде).