1. Словник синонімів української мови

стиглий

СТИ́ГЛИЙ (про плоди рослин — який досяг зрілості), СПІ́ЛИЙ, ДОЗРІ́ЛИЙ, ДОСПІ́ЛИЙ, ПОСПІ́ЛИЙ, ДОСТИ́ГЛИЙ, ВИ́СТИГЛИЙ рідше. Любо глянути на стиглу, прозору ягоду, що ледве стримує солодкий сік у тонкій шкурці (М. Коцюбинський); Все повітря пахощами дише З полонин від свіжих перекосів, Із зрубів від спілої малини (І. Франко); Росте величний дуб, де впав дозрілий жолудь (М. Рильський); Тихо-тихо шерехтіли доспілі маківки (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стиглий — сти́глий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. стиглий — див. СПІЛИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. стиглий — СТИ́ГЛИЙ, а, е. 1. Який досяг зрілості (про плоди рослин); спілий, дозрілий. Од школярів трудно було встерегти стиглі червоні вишні та черешні (І. Словник української мови у 20 томах
  4. стиглий — -а, -е. 1》 Який став спілим, дозрілим (про фрукти, овочі, злаки і т. ін.). 2》 перен. Який досяг найвищої межі за своїм станом, розвитком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стиглий — Сти́глий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. стиглий — СТИ́ГЛИЙ, а, е. 1. Який став спілим, дозрілим (про фрукти, овочі, злаки і т. ін.). Од школярів трудно було встерегти стиглі червоні вишні та черешні (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах