1. Словник синонімів української мови

стовкти

РОЗБИ́ТИ (ударяючи, порушити цілісність чого-небудь), ПОБИ́ТИ, РОЗТОВКТИ́ розм., ПОТОВКТИ́ розм., ПОТРОЩИ́ТИ розм., РОЗТРОЩИ́ТИ розм., РОЗЧУХРА́ТИ розм., РОЗТОРОЩИ́ТИ діал.; РОЗЧЕРЕПИ́ТИ розм. (вщент, на черепки); СТОВКТИ́ розм. (частини тіла); ПРОВАЛИ́ТИ (голову, ніс). — Недок.: розбива́ти, би́ти, розтовкувати, розтро́щувати, розчу́хрувати, прова́лювати. Жайсак розбив грудку цукру на три шматочки і поклав один з них орляті в дзьоб (З. Тулуб); — Всюди, де вас не будуть допитувати, маєте говорити одно: ви хотіли тільки налякати пана, побити, потрощити йому зі злості вікна (М. Стельмах); Розтовкла таку добру макітру (Словник Б. Грінченка); Як-то раз, напившись дуже, та зачепився з шинкарем, та потовк йому усі пляшки і усі чарки (Г. Квітка-Основ'яненко); Заревли гармати. Козаки полізли на вали, розтрощили баркани (І. Нечуй-Левицький); А море з лиха аж реве.. Всі човники їх розчухрало, Багацько війська тут пропало (І. Котляревський); Я сильний, віковічні скали розторощу, на землю повалю... (І. Франко); Але тілько за поріг — Зачепився (кошовий) зразу І в цариці — трах-тарах! — Розчерепив вазу (С. Руданський); Упав.. до ями (камінець) і стовк Тарасові два пальці на нозі (О. Ковінька); Вони душили один одного, кусали, штрикали складаними ножиками, провалювали один одному носи чим попало (О. Довженко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стовкти — стовкти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. стовкти — СТОВКТИ́, вчу́, вче́ш; мин. ч. стовк, ла́, ло́; док., що і без дод. 1. Товкачем, макогоном і т. ін. подрібнити, стерти на порох що-небудь або оббити лузгу з чогось. Словник української мови у 20 томах
  3. стовкти — стовкти́ 1. = стлу́мити 2 2. → стлумити 1 ◊ стовкти́ на ква́сьне я́бко → ябко ◊ стовкти́ на мя́зґу → мязґа Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. стовкти — -вчу, -вчеш; мин. ч. стовк, -ла, -ло; док., перех. і без додатка. 1》 Товкачем, макогоном і т. ін. подрібнити, стерти на порох що-небудь чи оббити лузгу з чогось. 2》 Пошкодити посіви, городину, траву і т. ін., ходячи, їздячи по них; витолочити. 3》 розм. Сильно ударивши, розбити в кров. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. стовкти — Стовкти́, стовчу́, -че́ш, -чу́ть; стовк, стовкла́; сто́вкши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. стовкти — СТОВКТИ́, вчу́, вче́ш; мин. ч. стовк, ла́, ло́; док., перех. і без додатка. 1. Товкачем, макогоном і т. ін. подрібнити, стерти на порох що-небудь або оббити лузгу з чогось. Словник української мови в 11 томах
  7. стовкти — Стовкти, -вчу, -чеш гл. 1) Отолочь, обшастать. Стовк мішок проса тому чоловікові. Рудч. Ск. II. 166. У куми в гостях була та й не стовкла пшона. Грин. І. 32. 2) Истолочь. 3) Расшибить. Схилився на поліно, та стовк собі коліно. Ном. № 13315. Словник української мови Грінченка