стовп

КОЛО́НКА (ряд цифр, слів, рядків тексту тощо, розташованих по вертикалі), КОЛО́НА розм., СТОВПЕ́ЦЬ, СТО́ВПЧИК, СТОВП розм.; ШПА́ЛЬТА (ряд коротких рядків у газеті, журналі і т. ін., розташованих один під одним). Листи матеріалів, Колонки цифр холодні, Але який всетворчий Огонь їх осявав! (М. Бажан); Почувалося, що план для Сафарова — це не сухі колони цифр, не розпухла папка з паперами (О. Донченко); Виносить (Мартіан) .. календар — мармуровий кубик з написаним на ньому календарним текстом у три стовпці на кожному боці (Леся Українка); На аркуші з школярського зошита.. стояли стовпчики арифметичних прикладів (Ю. Збанацький); Герман зупинився по хвилі, поглядаючи на великі стовпи цифер (І. Франко); Тепер він перебігав їх (газети) стоячи, мотаючи головою по шпальтах вгору і вниз (Ю. Смолич).

ОПО́РА спец. (елемент споруди або машини для підтримання несучих конструкцій, пристроїв і т. ін.), ПІДПО́РА, СТОВП, СТОЯ́К, СТОЯ́Н розм.; БИК перев. мн. (масивні опори, на яких тримається міст); ПІ́ЛЕРС (стояк, що підтримує палубу судна). Міст складається з опор і пролітних будов (з наукової літератури); Яхта стала під мостом, прибита хвилею до однієї з підпор (Л. Дмитерко); Магазин — се була величезна шопа: дах, опертий на стовпах, без стін (І. Франко); Весь вироблений простір (у шахті).. закріплюється дерев'яними або металевими стояками (з журналу); Біля яблуні неподалік звелася на високих стоянах нова хата (І. Цюпа); Залізничний міст на кам'яних биках.

ПА́М'ЯТНИК (архітектурна чи скульптурна споруда в пам'ять або на честь визначної особи, події); МОНУМЕ́НТ (велична споруда); МЕМОРІА́Л (поховальна або тріумфальна споруда); КОЛО́НА, СТОВП (який формою нагадує стовбур); ОБЕЛІ́СК (чотиригранний). Становімо пам'ятника, нехай стоїть наш Кобзар на правічну славу! (Ю. Яновський); На площі височіє монумент; Ми повинні створити меморіали на місці сіл, повністю знищених німецько-фашистськими окупантами за допомогу партизанам (із газети); На кожному метрі по праву Народ мій поставити б міг Колону матросу на славу, Що ворога тут переміг (М. Нагнибіда); Живую положили В домовину!.. Й сина з нею!.. Стовп високий муровали, Щоб про неї люде знали (Т. Шевченко); На одному з поворотів вони побачили високий обеліск з рудого граніту, споруджений на місці якоїсь давно забутої значної події (З. Тулуб).

СТОВП (колода або товстий брус, поставлені вертикально), СЛУП заст., ШУ́ЛА діал.; ВЕРСТВА́ (в старовину на шляху для позначення відстані); ПРИ́СОХ заст. (стовп у клуні чи іншій будівлі для підтримування покрівлі). Він спинив машину, підійшов до придорожнього стовпа, на якому гойдалася заіржавіла табличка (Ю. Мокрієв); Посеред конюшні на стовпі висів ліхтар (Григорій Тютюнник); Телеграфний стовп; Ось уже й основа біліє, і слупи височать, кізли схрестилися, глину баби місять... Росте моя хата (І. Муратов); — Ворота ледве тримаються на трухлявих шулах (П. Кочура); Неначе степом чумаки Уосени верству проходять, Так і мене минають годи (Т. Шевченко); Хведір.. нікого в клуню не пускав і один теє місце знав — у куточку коло присоха, де була скринька з грішми захована (Грицько Григоренко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стовп — стовп іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. стовп — Колона, підпора, (у паркані) шула; П. підвалина, опора, основа; (диму) клуб; (чисел) колонка, сповпець; (живого срібла) стовпчик; Б. З. основний капітал; мн. СТОВПИ, (науки) видатні діячі. Словник синонімів Караванського
  3. стовп — Восьмитижневий цикл, протягом якого співають усі вісім гласів Словник церковно-обрядової термінології
  4. стовп — див. підпора Словник синонімів Вусика
  5. стовп — [стоўп] -па, м. (на) стоуўп'і, мн. -пи, стоуўп'іў Орфоепічний словник української мови
  6. стовп — СТОВП, а́, ч. 1. Колода або товстий брус, установлені вертикально. Турки-яничари догнали [Степана], До стовпа в'язали, Очі виймали (Т. Шевченко); Дощечку з написом Кузьма прибиває до зарання вкопаного стовпа (М. Словник української мови у 20 томах
  7. стовп — -а, ч. 1》 Колода або товстий брус, установлені вертикально. || Колона, підпора, що підтримує склепіння, перекриття і т. ін. || Пам'ятник у вигляді колони. || перен. База, опора, основа чого-небудь; підвалина. Верствовий стовп. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. стовп — бі́ля ко́жного стовпа́, зі сл. зупиня́тися, става́ти і т. ін. Дуже часто, раз у раз. Їхали потягом .. Посувалися, як волами, зупинялись біля кожного стовпа (О. Гончар). геркуле́сові стовпи́, книжн. Кінцева межа, край; крайність. Фразеологічний словник української мови
  9. стовп — Стовб = стовп, -па́ стовп, -па́, -по́ві, на -пі́; стовпи́, -пі́в (рідко стовб) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. стовп — СТОВП, а́, ч. 1. Колода або товстий брус, установлені вертикально. Турки-яничари догнали [Степана], До стовпа в’язали, Очі виймали (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  11. стовп — 1. Вертикальна опора, колода. Те саме, що і стояк. У якості архітектурного акценту вживається: ~ з рустів — те саме, що і ланцюг з рустів. 2. У давньоруському фортифікаційному будівництві окрема оборонна башта, що використовувалася і для житла. Архітектура і монументальне мистецтво