стовп

СТОВП, а́, ч.

1. Колода або товстий брус, установлені вертикально.

Турки-яничари догнали [Степана], До стовпа в’язали, Очі виймали (Шевч., II, 1963, 340);

Дощечку з написом Кузьма прибиває до зарання вкопаного стовпа (Стельмах, II, 1962, 299);

Біля шляху стояли телеграфні стовпи (Коп., Як вони.., 1948, 61);

Він глянув поверх узвишшя і побачив над ним високий прикордонний стовп (Рибак, Опов., 1949, 6);

*У порівн. З сизого туману визначились чотири башти, неначе чотири стовпи, а між ними то чорніла, то сизіла гостроверха висока покрівля (Н.-Лев., VII, 1966, 69);

// Колона, підпора, що підтримує склепіння, перекриття і т. ін.

Гранчасті муровані стовпи брами біліли на сонці (Н.-Лев., VII, 1966, 45);

Магазин — се була величезна шопа: дах, опертий на стовпах, без стін (Фр., IV, 1950, 46);

Повідь.. підмила стовпи — і легенький, тимчасовий місток завалився (Донч., VI, 1957, 83);

*У порівн. Карпати ніби підпирали, мов стовпи, чорну стелю з густих хмар (Н.-Лев., II, 1956, 389);

// Пам’ятник у вигляді колони.

Живую положили В домовину!.. й сина з нею!.. Стовп високий муровали, Щоб про неї люде знали (Шевч., II, 1963, 104);

Я пам’ятник собі поставив незотлінний,.. Що перед ним чоло і камінь непоклінний Александрійського стовпа? (Зеров, Вибр., 1966, 398);

// перен. База, опора, основа чого-небудь; підвалина.

Правда і порядок — це два стовпи, на яких збудувала [Марія] все своє життя (Вільде, На порозі, 1955, 7);

— Починається пора селянської власності. А це той стовп, на якому і земля, і людина тримаються (Стельмах, II, 1962, 283).

Верствови́й (верстови́й) стовп див. верствови́й¹, верстови́й; Геркуле́сові стовпи́ див. геркуле́сів;

Мальо́ваний стовп див. мальо́ваний;

Підпира́ти (підпе́рти) стовп — те саме, що Підпира́ти (підпе́рти) спино́ю (плечи́ма) сті́ни (одві́рок і т. ін.) ( див. підпира́ти).

— Погуляй біля землянки. Може, там хто стовпи підпиратиме, увійдеш, скажеш (Панч, Синів.., 1959, 53).

∆ Хребе́тний стовп див. хребе́тний.

◊ Зупиня́тися бі́ля ко́жного стовпа́ — часто, раз у раз припиняти свій рух.

Їхали потягом.. Посувалися, як волами, зупинялись біля кожного стовпа (Гончар, II, 1959, 165);

Прико́вувати (прикува́ти) до гане́бного стовпа́ див. гане́бний;

Приставля́ти (приста́вити) до гане́бного стовпа́ див. приставля́ти;

Стоя́ти (става́ти, ста́ти і т. ін.) стовпо́м; Стоя́ти (става́ти, ста́ти і т. ін.), як (мов, на́че, нена́че і т. ін.) стовп — стояти нерухомо; стовпіти.

Клим стовпом став з дива (Н.-Лев., III, 1956, 359);

До кам’яниці ввійшли пристав.. і десяцький Хома, який зразу ж стовпом став біля дверей (Стельмах, І, 1962, 596);

Злякався Хлопчик, аж поблід; Стоїть, як стовп, і не тікає (Гл., Вибр., 1951, 22);

Побачивши матір, вона стала, як стовп, ні в сих ні в тих (Коцюб., I, 1955, 55);

Рахіль стояла посеред простору, Неначе стовп могильний… (Л. Укр., І, 1951, 421).

2. Маса чого-небудь (куряви, диму, полум’я і т. ін.), що набула вертикально-видовженої форми.

Військо йде всіма шляхами.. Стовп пороху під небо в’ється (Котл., І, 1952, 194);

Стовп гарячого пару виривався з-під покришки самовара й бив вгору під саму стелю (Н.-Лев., II, 1956, 64);

На обрії виднілося село, а над ним здіймалося в небо три стовпи чорного диму (Коз., Гарячі руки, 1960, 136);

// Про рій комах.

В повітрі з’явилися рухомі стовпи мошки (Панч, Гомон. Україна, 1954, 196).

Здійма́тися (встава́ти і т. ін.) стовпо́м (стовпа́ми, як стовп) — набуваючи видовженої форми, підноситися.

Сніжинки, з інеєм.. закрутилися, стовпом здіймаючись угору (Мирний, IV, 1955, 303);

Над дахами рівними стовпами струнчиться з димарів дим і в’ється в небо (Хижняк, Тамара, 1959, 136);

Встав вогонь, як стовп (Бажан, Вибр., 1940, 66).

◊ Дим стовпо́м див. дим;

Дим стої́ть (стоя́в) стовпо́м див. стоя́ти.

3. перен., заст. Видатний діяч, який є надійною опорою чого-небудь.

Повагом та згорда уступають дворянські та земські стовпи у садок (Мирний, III, 1954, 263);

— З моїм наймитом.. мав [Тарас Григорович] охоту і час поговорити, підбурював проти стовпів суспільства (Чаб., Катюша, 1960, 316).

4. перен., лайл. Обмежена або некультурна людина.

— Як ви могли з таких неотесаних стовпів отаке зробити? (Вас., Незібр. тв., 1941, 175).

5. Те саме, що сто́впчик 3.

Робочий тиск у камері синхрофазотрона доводять до мільйонних часток міліметра ртутного стовпа (Наука.., 12, 1958, 19).

6. рідко. Те саме, що стовпе́ць 2.

Герман зупинився по хвилі, поглядаючи на великі стовпи цифер [цифр] (Фр., V, 1951, 219).

7. заст. Основний капітал.

От побаришував: ні стовпа, ні борошна (Номис, 1864, № 10574);

Стовпа й процента не брали три роки (Сл. Гр.).